Для переходу на стару версію сайта перейдіть за посиланням

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Змін до Інструкції з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці”

Повідомлення про офіційне оприлюднення 

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Змін до Інструкції з проведення санітарної обробки – дезінфекції, дезінсекції та дератизації об’єктів птахівництва

Розробник проекту:

Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Мета прийняття проекту:

Мета розробки зазначених змін до Інструкції полягає в забезпеченні епізоотичного благополуччя України щодо гостроінфекційних хвороб птиці, покращенні методів локалізації цих захворювань, визначенні протиепізоотичних заходів, покращенні можливостей реагування на спалах.

Інформація про оприлюднення:

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Змін до Інструкції з проведення санітарної обробки – дезінфекції, дезінсекції та дератизації об’єктів птахівництва” оприлюднений шляхом його розміщення в мережі Інтернет на офіційних веб-сайтах Мінагрополітики (www.minagro.gov.ua, розділ "Регуляторна політика") та Держпродспоживслужби (www.vet.gov.ua, розділ – Законодавство, підрозділ – Обговорення проектів документів).

Зауваження та пропозиції стосовно проекту у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня оприлюднення проекту наказу  та аналізу регуляторного впливу в мережі Internet за адресою: 

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, Міністерство аграрної політики та продовольства України, e-mail: info@minapk.gov.ua.

01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Телефон:                  (044) 279-12-70 Факс: (044) 279-48-15.

03151, м. Київ, вул. Донецька, 30, Телефон/факс: (044) 242-30-35,                    242-30-33, e-mail: dpc10@meta.ua, Державного центру ветеринарної медицини птахівництва. 

01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, Державна регуляторна служба України, e-mail: inform@dkrp.gov.ua.

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та

продовольства України

Я.В. Краснопольський

                                                        

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

НАКАЗ

 

______________________

 

Київ

№ ______

 

Про затвердження Інструкції

з профілактики та ліквідації

сальмонельозу птиці

 

      

Відповідно до статей 6 та 7 Закону України “Про ветеринарну медицину”, підпункту 9 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України                           від 25 листопада 2015 року № 1119,

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Інструкцію з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці, що додається.

 

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету ветеринарної медицини України від 03 серпня 2010 року № 316 “Про затвердження Інструкції з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2010 року за                     № 774/18069.

 

3. Департаменту тваринництва забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

 

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Краснопольського Я.В.

 

 Міністр

О.М. Павленко

 

 

                                                      Проект

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики

та продовольства України

_________________ № _____________

 

 

Інструкція

 

з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці

 

I. Загальні положення

 

I. Загальні положення

 

1.1. Ця Інструкція встановлює порядок проведення профілактичних заходів спеціалістами ветеринарної медицини щодо недопущення захворювання птиці сальмонельозом, порядок проведення ветеринарно-санітарних заходів у випадках спалаху хвороби птиці на сальмонельоз у птахогосподарствах різних форм власності, порядок внутрішньогосподарського використання або подальшої реалізації одержаних яєць, м’яса та м’ясопродуктів від забою птиці та іншої продукції птахівництва при виявленні сальмонельозної інфекції та є обов’язковою для виконання у всіх птахогосподарствах незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування, фізичними особами - підприємцями, спеціалістами ветеринарної медицини, діяльність яких здійснюється у сфері птахівництва. 

1.2. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

зграя – всі птахи одного ветеринарно-санітарного статусу, які утримуються в одному приміщенні або в одному відгородженому місці та складають єдину епідеміологічну одиницю; у випадку домашньої птиці, це поняття включає всіх птахів, що розділяють один і той самий повітряний простір; 

інфікованість (від лат. inficio – вношу щось шкідливе, заражаю) - наявність патогенних мікробів в організмі тварини (птиці). Термін «інфікованість» (контамінація) вживається також і для позначення наявності патогенних мікроорганізмів в об’єктах зовнішнього середовища. При виявленні сальмонел в пробах біоматеріалу, відібраного від птиці, або в приміщенні, де знаходиться зграя, - вся зграя вважається інфікованою;

інша птиця, яка утримується в неволі, – птиця, крім домашньої, свійської птиці, яка утримується в неволі, відрізняється від домашної, свійської птиці, тим що утримується для шоу, хоббі, дозвілля, змагань, виставок, племінного розведення або продажу;

компетентний орган (Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів;

орган влади держави, компетентний в проведенні фактичних перевірок чи адміністративної формальності у відповідності з чинним законодавством або інший представник влади, якому передані дані компетенції;

птахогосподарство (господарство) – будь-який сільськогосподарський або інший об’єкт з утримання птиці, включаючи інкубаторії, цирки, зоопарки,  мисливські господарства, зоомагазини з продажу декоративної птиці, пташині ринки, пташники (примішення), де вирощується, розводиться і утримується домашня, свійська птиця, а також інша птиця, що утримується в неволі (в тому числі декоративна, екзотична, мисливська та ловча хижа птиця), за винятком 

боєнь, транспортних засобів, карантинних об’єктів, прикордонних інспекційних пунктів, лабораторій тощо;

профілактика – комплекс заходів, спрямованих на попередження та усунення факторів ризику; 

профілактичні і оздоровчі заходи – комплекс ветеринарно-санітарних і організаційно-господарських заходів, направлених на ліквідацію інфекції у свійської птиці і недопущення її виникнення; 

свійська птиця – види птахів (кури, індики, качки, гуси, цесарки, перепели, голуби, фазани, куріпки та птиця ряду безкільових (Ratitae) – страусоподібні тощо), які вирощуються або утримуються у неволі для розведення, виробництва м’яса, яєць для споживання та іншої птахопродукції або для поповнення поголів’я дикої природи;

стадо – системна цілісність, яку утворює група тварин, птиці, які утримуються у певному господарстві (відділенні, площадці, майданчику, об’єкті тощо), як епідеміологічна одиниця.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про ветеринарну медицину”.

 

1.3. Сальмонельоз – гостре зоонозне інфекційне захворювання, яке спричиняється бактеріями роду Salmonella, зустрічається в популяціях диких, синантропних, свійських птахів та становить загрозу для здоров’я  людини. 

У птахів хвороба характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту і септицемією, а при підгострому та хронічному перебігу – пневмонією та артритами, ураженням яєчників у дорослої птиці.

Збудник хвороби належить до родини ентеробактерій (Enterobacteriaceae)  роду сальмонел (Salmonella), який об’єднує більш ніж 2000 сероварів, що розділені за набором соматичних ("О") антигенів на 67 серогруп. 

 

1.4. Інфекції домашньої птиці, які спричиняють сальмонели, згруповують у три групи:

сальмонела – адаптована інфекція. До цієї групи відносять інфекцію, спричинену сероварами сальмонел, адаптованими до організму птиці                         S. Gallinarum, що викликає тиф птиці, S. Pullorum, яка є збудником пулорозу молодняку птиці та S. Arizonae, яка є збудником сальмонельозу в індиків. Перебіг цих хвороб (пулороз, тиф) проходить з характерними клінічними ознаками, патолого-анатомічними змінами тощо;

сальмонела – частково адаптована інфекція (S. Enteritidis, S. Typhimurium,). Ця група включає хвороби птиці, збудники яких часто виділяються від курей (S. Enteritidis, S. Typhimurium), водоплавної птиці (S. Typhimurium). Клінічні прояви хвороби зустрічаються в основному у молодняку до 10-25-денного віку та в патології дорослої птиці інфекція перебігає субклінічно;

сальмонела – неадаптована інфекція (S. Infantis, S. Virchow, S. Hadar та ряд інших, які виділяються від птиці та з продукції птахівництва та є небезпечними для людини і для яких встановлено мету зі зниження розповсюдженності). Бактерії цієї групи не викликають характерних клінічних проявів хвороби у птиці. Однак така птиця інфікує іншу птицю, продукти птахівництва (продукти забою, яйця тощо). Корма, вода, гризуни, кліщі, комахи, інвентар, обладнання, навколишнє середовище є резервуаром сальмонельозної інфекції птиці та потенційним джерелом харчових токсикоінфекцій у людей. 

 

1.5. Сальмонельозна інфекція уражає усі види домашньої, синантропної та дикої птиці (кури, індики, качки, фазани, цесарки, перепели, горобці, голуби, гуси, куріпки, шпаки, декоративна та зоопаркова птиця тощо). 

 

1.6. У птиці реєструють первинні, вторинні сальмонельози та латентне бактеріоносійство. 

 

1.7. Первинні сальмонельози спричиняються адаптованими до організму птиці сероварами сальмонел. 

 

1.8. Вторинні сальмонельози ускладнюють основне захворювання або виникають на фоні зниження природної резистентності організму птиці. При цьому клінічний прояв сальмонельозів слабо виражений. 

 

1.9. При латентному бактеріоносійстві сальмонели перебувають в організмі птиці, не викликаючи клінічних проявів інфекції.

 

1.10. S. Pullorum викликає гостре системне захворювання молодняку птиці (пулороз), смертність при якому спостерігається в межах 5-100 % у перші 2-3 тижні життя пташенят. У молодняку, хворого на пулороз, до 2-тижневого віку спостерігають надгострий (блискавичний) перебіг без клінічного прояву або гострий (септичний) із симптомами гастроентериту. У дорослої птиці перебіг хвороби хронічний, рідше підгострий чи гострий.

S. Gallinarum викликає гостру або хронічно-септичну хворобу птиці (тиф), яка уражає переважно дорослу птицю, особливо курей та індичок. Смертність досягає 10-93 %.

Частина птиці, яка перехворіла на пулороз - тиф, залишається довічно сальмонелоносієм.

На відміну від інших сальмонел, S. Gallinarum та S. Pullorum нерухливі,  що обумовлено наявністю тільки соматичних, тобто O-антигенів, джгутикові антигени (H-антигени) у них відсутні. 

 

1.11. Сальмонельоз індичат зумовлюється рухливими сероварами сальмонел підвиду S. Arizonae, при цьому смертність індичат може досягати  45-60 %. Збудник здатний уражати курей, качок та ряд інших видів птиці, а також людину. Захворювання за клінічними ознаками не відрізняється від інших сальмонельозів. 

 

1.12. Сальмонельоз птиці (паратиф) спричиняється рухливими сероварами сальмонел. Найчутливіші кури, індики, водоплавна птиця.

Серед збудників сальмонельозу у курей - несучок найчастіше виділяється                      S. Enteritidis, у бройлерів - S. Typhimurium, у качок, гусей, голубів -                             S. Typhimurium. Виділяють також S. Infantis, S. Virchow, S. Hadar та інші серовари. Паратифозні інфекції призводять до захворювання птиці до 2-3-тижневого віку за умови дії стрес-факторів; у старшої і дорослої птиці  відбувається безсимптомна колонізація кишкового тракту, яка може стати причиною обсіменіння сальмонелами шкаралупи яєць і тушок при патранні. Паратифоїдні сальмонели становлять загрозу для здоров'я людини, оскільки часто є причиною харчових токсикоінфекцій. 

 

1.13. Джерелом збудника інфекції є хвора та перехворіла птиця, яка виділяє велику його кількість з послідом у навколишнє середовище та накопичує його в яйцях (продукції птахівництва). Перехворіла птиця, виділяючи збудник, інфікує корми, воду, обладнання. Контаміновані сальмонелами корми, особливо тваринного походження, ґрунт, вода, обладнання та предмети догляду за птахами є основними факторами передачі збудника інфекції. Збудник хвороби можуть також поширювати дикі, синантропні птахи, гризуни, ектопаразити (кліщі, пташині клопи). Основні шляхи зараження – аліментарний та аерогенний. Найбільш сприйнятливі до сальмонельозу курчата, індичата, особливо м’ясних порід, в перші дні життя. Птахи та яйця є небезпечними джерелами сальмонельозу для людей. 

Працівники птахогосподарств (обслуговувальний персонал) унаслідок перенесеного захворювання сальмонельозом також можуть бути бактеріоносіями та виділяти різні серологічні типи сальмонел і при контакті із птицею можуть становити загрозу виникнення сальмонельозу серед птиці.   Тому при наявності симптомів недомагання (особливо при появі розладів кишково - шлункового тракту) працівник перед початком роботи повинен повідомити про це медичного працівника (при наявності його у штаті птахогосподарства) або керівника структурного підрозділу.

Після проведеного лікування працівник повинен пройти повторне обстеження із проведенням лабораторних досліджень і надати документ щодо можливості допущення його до роботи.

Важливою ланкою у епізоотичному ланцюгу є інкубаторій, у якому не проведені належним чином ветеринарно-санітарні заходи після закінчення технологічного циклу інкубації. 

 

1.14. Сальмонели – дрібні палички із закругленими кінцями, зрідка овальної форми, іноді у вигляді стрепто- і кокобактерій, рухливі (за винятком                          S. Gallinarum, S. Pullorum), мають перитрихіально розташовані джгутики, спор і капсул не утворюють. Фарбуються аніліновими барвниками, грамнегативні,  ростуть на звичайних поживних середовищах за температури, 35 - 42 0C (в межах від 22 - 42 0C), pH - 7,2-7,6.

 

1.15. Біохімічні та серологічні ознаки сальмонел широко варіюють як у представників різних підвидів, так і в межах одного серовару. Бактерії роду  Salmonella не ферментують лактозу, сахарозу, саліцин, адоніт, але ферментують більшість вуглеводів (арабінозу, глюкозу, дульцит, інозит, ксилозу, мальтозу, маніт, рамнозу, сорбіт, трегалозу). Для S. typhimurium характерна ферментація рамнози та інозиту, S. enteritidis ферментують арабінозу, рамнозу, дульцит. 

 

1.16. Сальмонели, як правило, виділяють сірководень і не утворюють індол, дають позитивну реакцію з метиловим червоним і негативну - Фогеса-Проскауера (не утворюють ацетоїну), утилізують цитрат і ацетат. Неспроможні декарбоксилювати глютамінову кислоту, але розщеплюють L- та DL-амінокислоти (лізин, орнітин, аргінін). Не ферментують сечовину, розріджують желатин, здатні відновлювати солі азотної кислоти (нітрати) до солей азотистої кислоти (нітрити). 

 

1.17. Сальмонели мають три основні антигенні комплекси: O-антиген (соматичний), H-антиген (джгутиковий), Vi-антиген. 

 

1.18. Бактерії роду сальмонел здатні утворювати термостійкі токсичні речовини - ендотоксини, які являють собою глюцидо-ліпоїдно-поліпептидний комплекс. За певних умов токсини можуть накопичуватися у харчових продуктах. 

 

1.19. Сальмонели стійкі до впливу фізичних та хімічних факторів. У  пташниках сальмонели виживають до 3-4 місяців, у посліді – до 120 днів, в  кормах та підстилці за температури 25 0С вони залишаються життєздатними протягом 16-18 місяців, у відкритих водоймищах – від трьох до 90 днів, у морській воді – від 5 до 27 днів, у водопровідній воді - від 1-2 місяців до року, в стічних водах – до одного місяця. В яйцях сальмонели залишаються життєздатними 13 місяців, у яєчному порошку - від 3 до 9 місяців, у замороженому м’ясі – від 6 до 13 місяців, у ґрунті – від 1 до 9 місяців.

При кип’ятінні сальмонели гинуть миттєво, за температури 80 0С деякі штами сальмонел зберігають життєздатність близько 15 хвилин. При  біотермічному знезараженні посліду сальмонели інактивуються через 3 тижні, 1 % розчин фенолу вбиває сальмонел за 3 хвилини. 

 

1.20. Інфікування птиці збудником сальмонельозу може відбуватися   аліментарним шляхом, а також аерогенним та трансоваріальним (через яйце). 

 

1.21. Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Інкубаційний період триває при аліментарному зараженні 5 - 7 днів, а при аерозольному - лише 24 - 36 годин. Розрізняють надгострий, гострий, підгострий і хронічний перебіг хвороби.           Надгострий перебіг інфекції спостерігають у курчат, які вивелися вже хворими. Вони гинуть через кілька годин після виведення. 

Гострий перебіг частіше спостерігається у молодняку у віці              1 - 10 днів. У хворих курчат погіршується або зникає апетит. Вони стають млявими, очі напівзакриті або закриті, крильця опущені. Курчата пересуваються повільно, часто пищать. Головна ознака – діарея. Нерідко    захворювання протікає з нервово-паралітичними явищами, особливо це характерно для виведених каченят – тремтіння лапок, відкидання голови на спину, плавальні рухи, перевертання на спину; у гусенят нервових розладів не буває. Більшість (50 – 80 %) пташенят гине, у перехворілих розвиваються хронічні запальні явища в яєчниках, яйцепроводі, клоаці. 

При підгострому та хронічному перебігу клінічні ознаки менш виражені. Підгострий перебіг хвороби частіше виявляється у молодняку водоплавної птиці старшого віку, характеризується серозно - гнійним кон’юктивітом, ринітом, проносом, запаленням суглобів.

Своєрідно сальмонельоз проявляється у голубів: гостро та надгостро протікає захворювання переважно у молодих голубів до 6-тижневого віку, більшість з них гине через декілька днів. Ознаки захворювання: погіршення апетиту, запалення кон'юнктиви, розлад функції кишечника. Надалі у голубів настає втрата сил, вони байдужі, сонливі, пір’я скуйовджене, виникає спрага. Температура тіла у всіх випадках гострого перебігу підвищена. При підгострому та хронічному перебігу характерна кишкова форма: безперервна діарея, послід рідкий, містить кров, пір’я хвоста сильно забруднене. Хронічний перебіг хвороби прявляється у дорослих голубів.

Суглобова форма виникає у молодих голубів і голубок, перехворілих септичною формою. Спочатку запалення суглобів і сухожиль протікає без видимих змін. Пізніше вони збільшуються, підвищується обсяг суглобової рідини. Уражений птах не в змозі літати, бігати, тому захворювання іноді називають паралічем.

Нервова форма в більшості випадків протікає підгостро або хронічно, виникає набагато рідше в порівнянні з іншими. Проявляється вона характерними нервовими явищами, проносом, парезами, кульгавістю та втратою здатності до пересування. 

У невеликих птахів (горобців, канарок, зябликів, синиць, щиглів, папуг та інших) сальмонельоз протікає у гострій формі з 80% смертністю.

 

1.22. Характер патолого-анатомічних уражень залежить від віку птиці та тяжкості захворювання. При блискавичному перебігу хвороби макроскопічні зміни в тканинах спостерігаються рідко. 

 

1.23. У ембріонів, загиблих від сальмонельозу, виявляють запалення  жовткової та хоріон-алантоїсної оболонок, збільшення печінки з сіро-білими  вузликами некрозу чи переродження. У загиблого молодняку 3-9-денного віку при патолого-анатомічному розтині спостерігають збільшення печінки, селезінки, катаральне запалення легень, слизової оболонки кишечника, фібринозне запалення слизової оболонки сліпих відростків товстого кишечника, паренхіматозні органи кровонаповнені; у курчат – жовчний міхур значно збільшений, печінка вохряно-жовтого кольору, в черевній порожнині – залишки невикористаного жовтка зміненого кольору (частіше до зеленувато-сірого) та консистенції (рідка). 

 

1.24. При загибелі молодняку птиці при гострому та підгострому перебігу хвороби під час патолого-анатомічного розтину виявляють множинні вогнища некрозу в печінці, селезінці, серозний чи серозно-фібринозний перикардит, переродження печінки, застійні явища та запалення легенів. Слизова кишечника запалена. У дорослої птиці уражаються яєчники, в печінці, селезінці – осередки некрозу. Запалення та розрив оболонок уражених фолікулів яєчників часто є причиною розвитку перитоніту та запалення яйцепроводу птиці. 

 

II. Діагностика захворювання птиці на сальмонельоз

 

2.1. Діагноз на сальмонельоз встановлюють з урахуванням епізоотичних даних, клінічних ознак, патолого-анатомічних змін та результатів серологічних, 

 

бактеріологічних досліджень. Вирішальне значення в постановці діагнозу сальмонельозу має виділення сальмонели бактеріологічними методами в державних лабораторіях ветеринарної медицини або уповноважених лабораторіях, визначених компетентним органом.

Для індикації сальмонел можна застосовувати ПЛР (полімеразну ланцюгову реакцію) або інші альтернативні методи дослідження, але при одержанні позитивного результату дослідження слід проводити підтвердження класичними (еталонними) бактеріологічними методами.

 

2.2. Прижиттєву діагностику зараження птиці Salmonella рullorum − gallinarum (молоді кури, індики, фазани, качки), Salmonella gallinarum, проводять методом ККРНГА (кровокрапельної реакції непрямої гемаглютинації) з еритроцитарним антигеном або методом ККРА (кровокрапельної реакції аглютинації) з кольоровим пуллорним антигеном. Вік птиці, при якому найбільша вірогідність виявлення сальмонелоносійства серед птахопоголів’я курей − 50-55 днів, індиків − 45-50 днів, серед дорослої птиці − при досягненні нею 40 % продуктивності. Досліджується 10% батьківського поголів’я.

 

2.3. Для діагностики сальмонельозу до лабораторії направляють до                 10 голів слабкої живої птиці і загиблої птиці, 30 штук яєць (з кожного виробничого приміщення, в якому виявлена загибель птиці), до 30 штук завмерлих у 12 – 18 – денному віці ембріонів птиці.  Патологічний матеріал для дослідження краще відбирати не пізніше 12 годин після загибелі птиці.

2.4. Для бактеріологічного дослідження молодняку птиці відбирається  стерильно хоріон-алантоїсна рідина та залишки жовтка завмерлих ембріонів, кров з серця, жовчний міхур, жовч, трубчаста кістка, сліпі придатки товстої кишки, селезінка, печінка. Для бактеріологічного дослідження дорослої птиці відбирається, кров із серця, деформовані та запалені фолікули яєчників та яйцеводи, печінка, селезінка, трубчаста кістка, жовчний міхур, жовч, ексудат із суглобів, сліпі придатки товстої кишки, ділянки тонких кишок, свіжі трупи дорослої птиці. Для серологічного дослідження відбирається кров, сироватка крові птахів. Для прижиттєвої діагностики та для виявлення джерела збудника проводиться моніторинг щодо захворюванності птиці на сальмонельоз та наявності сальмонел в продуктах птахівництва, кормах, на поверхнях обладнання, інвентарю, стін та підлоги забійних (переробних) цехів, кормобункерів та кормоцехів, холодильних (морозильних) камер, тощо. При цьому відбирають репрезентативні проби свіжого посліду, підстилковий матеріал, зразки пилу з виробничих поверхонь, яйця, змиви з яєць, змиви з виробничих поверхонь (підлога, стіни, обладнання, інші), папір з ящиків для транспортування одноденного молодняку, меконій, змиви та шкаралупа з вивідних лотків інкубаторів тощо. 

При відборі проб необхідно дотримуватись правил асептики з метою  виключення можливості контамінації їх за рахунок суміжних ділянок шкіри, пір’я, інших органів, зовнішнього середовища тощо.

2.5. Відібрані проби маркуються та разом з супровідними документами як найшвидше (але не пізніше 24 годин) доставляють до відповідної державної лабораторії ветеринарної медицини чи до інших уповноважених лабораторій для бактеріологічного дослідження на наявність збудника сальмонельозу.

Якщо проби не будуть відправлені протягом 24 годин, вони повинні бути заморожені. Зразки, відібрані від птахів, допускається направляти в лабораторію у замороженому вигляді у термохолодильниках. 

У лабораторії проби зберігаються в охолодженому вигляді до моменту їх дослідження, яке повинне розпочатися не пізніше 48 годин посля їх надходження до лабораторії або не пізніше 4 днів з дати відбору проби.

Зразки посліду, пилу, змиви можна доставляти за кімнатної температури (до 25 0С) за умови, що дослідження розпочнеться не пізніше ніж через                             24 години після їх відбору, в іншому випадку їх слід зберігати охолодженими (за 4 – 8 0С) до початку лабораторного дослідження, яке повинно розпочатися не пізніше 48 годин від моменту відбору зразків. 

 

2.6. Виділені штами сальмонел підлягають серотипуванню.

Присутність O-, Vi- та H-антигенів сальмонел виявляють у реакції аглютинації на склі (РА) з відповідними полі- та моновалентними сальмонельозними сироватками.

У кожної виділеної культури сальмонел повинна бути встановлена   антигенна формула та її серовар за схемою Кауфмана-Уайта. 

 

2.7. Визначають чутливість та резистентність у виділених культур сальмонел до антибактеріальних препаратів. 

 

2.8. При встановленні попереднього діагнозу (підозри) на сальмонельоз враховуються позитивні результати проведених моніторингових досліджень в ході проведення виробничого та державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду (офіційного контролю). 

Підозра на сальмонельоз оголошується, коли було виявлено Salmonella spp. в одному або декількох зразках (у тому числі органах, зразках пилу, посліду, змивах тощо). 

 

2.9. При встановленні діагнозу сальмонельозу птиці враховуються результати досліджень, повторно відібраних під час епізоотичного розслідування зразків проб, в яких була виявлена одна із цільових сальмонел, крім вакцинних штамів.

 

ІІІ. Програми лабораторного контролю за сальмонельозом 

 

3.1. Для визначення та підтвердження статусу господарства щодо сальмонельозу, в кожному птахогосподарстві по вирощуванню сільськогосподарської птиці повинна бути розроблена та виконуватись програма лабораторного контролю за сальмонельозом птиці.

Програма лабораторного контролю за сальмонельозом в птахогосподарствах включає відбір проб на всіх стадіях виробництва з урахуванням віку та популяцій різних видів птиці, за схемою, щоб виявити            1% розповсюдження інфікованих сальмонелами птахів з 95% лімітом вірогідності, відповідно до таблиці 1 та згідно з додатками 1 та 2.

I. Загальні положення

 

1.1. Ця Інструкція встановлює порядок проведення профілактичних заходів спеціалістами ветеринарної медицини щодо недопущення захворювання птиці сальмонельозом, порядок проведення ветеринарно-санітарних заходів у випадках спалаху хвороби птиці на сальмонельоз у птахогосподарствах різних форм власності, порядок внутрішньогосподарського використання або подальшої реалізації одержаних яєць, м’яса та м’ясопродуктів від забою птиці та іншої продукції птахівництва при виявленні сальмонельозної інфекції та є обов’язковою для виконання у всіх птахогосподарствах незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування, фізичними особами - підприємцями, спеціалістами ветеринарної медицини, діяльність яких здійснюється у сфері птахівництва. 

1.2. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

зграя – всі птахи одного ветеринарно-санітарного статусу, які утримуються в одному приміщенні або в одному відгородженому місці та складають єдину епідеміологічну одиницю; у випадку домашньої птиці, це поняття включає всіх птахів, що розділяють один і той самий повітряний простір; 

інфікованість (від лат. inficio – вношу щось шкідливе, заражаю) - наявність патогенних мікробів в організмі тварини (птиці). Термін «інфікованість» (контамінація) вживається також і для позначення наявності патогенних мікроорганізмів в об’єктах зовнішнього середовища. При виявленні сальмонел в пробах біоматеріалу, відібраного від птиці, або в приміщенні, де знаходиться зграя, - вся зграя вважається інфікованою;

інша птиця, яка утримується в неволі, – птиця, крім домашньої, свійської птиці, яка утримується в неволі, відрізняється від домашної, свійської птиці, тим що утримується для шоу, хоббі, дозвілля, змагань, виставок, племінного розведення або продажу;

компетентний орган (Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів;

орган влади держави, компетентний в проведенні фактичних перевірок чи адміністративної формальності у відповідності з чинним законодавством або інший представник влади, якому передані дані компетенції;

птахогосподарство (господарство) – будь-який сільськогосподарський або інший об’єкт з утримання птиці, включаючи інкубаторії, цирки, зоопарки,  мисливські господарства, зоомагазини з продажу декоративної птиці, пташині ринки, пташники (примішення), де вирощується, розводиться і утримується домашня, свійська птиця, а також інша птиця, що утримується в неволі (в тому числі декоративна, екзотична, мисливська та ловча хижа птиця), за винятком 

боєнь, транспортних засобів, карантинних об’єктів, прикордонних інспекційних пунктів, лабораторій тощо;

профілактика – комплекс заходів, спрямованих на попередження та усунення факторів ризику; 

профілактичні і оздоровчі заходи – комплекс ветеринарно-санітарних і організаційно-господарських заходів, направлених на ліквідацію інфекції у свійської птиці і недопущення її виникнення; 

свійська птиця – види птахів (кури, індики, качки, гуси, цесарки, перепели, голуби, фазани, куріпки та птиця ряду безкільових (Ratitae) – страусоподібні тощо), які вирощуються або утримуються у неволі для розведення, виробництва м’яса, яєць для споживання та іншої птахопродукції або для поповнення поголів’я дикої природи;

стадо – системна цілісність, яку утворює група тварин, птиці, які утримуються у певному господарстві (відділенні, площадці, майданчику, об’єкті тощо), як епідеміологічна одиниця.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про ветеринарну медицину”.

 

1.3. Сальмонельоз – гостре зоонозне інфекційне захворювання, яке спричиняється бактеріями роду Salmonella, зустрічається в популяціях диких, синантропних, свійських птахів та становить загрозу для здоров’я  людини. 

У птахів хвороба характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту і септицемією, а при підгострому та хронічному перебігу – пневмонією та артритами, ураженням яєчників у дорослої птиці.

Збудник хвороби належить до родини ентеробактерій (Enterobacteriaceae)  роду сальмонел (Salmonella), який об’єднує більш ніж 2000 сероварів, що розділені за набором соматичних ("О") антигенів на 67 серогруп. 

 

1.4. Інфекції домашньої птиці, які спричиняють сальмонели, згруповують у три групи:

сальмонела – адаптована інфекція. До цієї групи відносять інфекцію, спричинену сероварами сальмонел, адаптованими до організму птиці                         S. Gallinarum, що викликає тиф птиці, S. Pullorum, яка є збудником пулорозу молодняку птиці та S. Arizonae, яка є збудником сальмонельозу в індиків. Перебіг цих хвороб (пулороз, тиф) проходить з характерними клінічними ознаками, патолого-анатомічними змінами тощо;

сальмонела – частково адаптована інфекція (S. Enteritidis, S. Typhimurium,). Ця група включає хвороби птиці, збудники яких часто виділяються від курей (S. Enteritidis, S. Typhimurium), водоплавної птиці (S. Typhimurium). Клінічні прояви хвороби зустрічаються в основному у молодняку до 10-25-денного віку та в патології дорослої птиці інфекція перебігає субклінічно;

сальмонела – неадаптована інфекція (S. Infantis, S. Virchow, S. Hadar та ряд інших, які виділяються від птиці та з продукції птахівництва та є небезпечними для людини і для яких встановлено мету зі зниження розповсюдженності). Бактерії цієї групи не викликають характерних клінічних проявів хвороби у птиці. Однак така птиця інфікує іншу птицю, продукти птахівництва (продукти забою, яйця тощо). Корма, вода, гризуни, кліщі, комахи, інвентар, обладнання, навколишнє середовище є резервуаром сальмонельозної інфекції птиці та потенційним джерелом харчових токсикоінфекцій у людей. 

 

1.5. Сальмонельозна інфекція уражає усі види домашньої, синантропної та дикої птиці (кури, індики, качки, фазани, цесарки, перепели, горобці, голуби, гуси, куріпки, шпаки, декоративна та зоопаркова птиця тощо). 

 

1.6. У птиці реєструють первинні, вторинні сальмонельози та латентне бактеріоносійство. 

 

1.7. Первинні сальмонельози спричиняються адаптованими до організму птиці сероварами сальмонел. 

 

1.8. Вторинні сальмонельози ускладнюють основне захворювання або виникають на фоні зниження природної резистентності організму птиці. При цьому клінічний прояв сальмонельозів слабо виражений. 

 

1.9. При латентному бактеріоносійстві сальмонели перебувають в організмі птиці, не викликаючи клінічних проявів інфекції.

 

1.10. S. Pullorum викликає гостре системне захворювання молодняку птиці (пулороз), смертність при якому спостерігається в межах 5-100 % у перші 2-3 тижні життя пташенят. У молодняку, хворого на пулороз, до 2-тижневого віку спостерігають надгострий (блискавичний) перебіг без клінічного прояву або гострий (септичний) із симптомами гастроентериту. У дорослої птиці перебіг хвороби хронічний, рідше підгострий чи гострий.

S. Gallinarum викликає гостру або хронічно-септичну хворобу птиці (тиф), яка уражає переважно дорослу птицю, особливо курей та індичок. Смертність досягає 10-93 %.

Частина птиці, яка перехворіла на пулороз - тиф, залишається довічно сальмонелоносієм.

На відміну від інших сальмонел, S. Gallinarum та S. Pullorum нерухливі,  що обумовлено наявністю тільки соматичних, тобто O-антигенів, джгутикові антигени (H-антигени) у них відсутні. 

 

1.11. Сальмонельоз індичат зумовлюється рухливими сероварами сальмонел підвиду S. Arizonae, при цьому смертність індичат може досягати  45-60 %. Збудник здатний уражати курей, качок та ряд інших видів птиці, а також людину. Захворювання за клінічними ознаками не відрізняється від інших сальмонельозів. 

 

1.12. Сальмонельоз птиці (паратиф) спричиняється рухливими сероварами сальмонел. Найчутливіші кури, індики, водоплавна птиця.

Серед збудників сальмонельозу у курей - несучок найчастіше виділяється                      S. Enteritidis, у бройлерів - S. Typhimurium, у качок, гусей, голубів -                             S. Typhimurium. Виділяють також S. Infantis, S. Virchow, S. Hadar та інші серовари. Паратифозні інфекції призводять до захворювання птиці до 2-3-тижневого віку за умови дії стрес-факторів; у старшої і дорослої птиці  відбувається безсимптомна колонізація кишкового тракту, яка може стати причиною обсіменіння сальмонелами шкаралупи яєць і тушок при патранні. Паратифоїдні сальмонели становлять загрозу для здоров'я людини, оскільки часто є причиною харчових токсикоінфекцій. 

 

1.13. Джерелом збудника інфекції є хвора та перехворіла птиця, яка виділяє велику його кількість з послідом у навколишнє середовище та накопичує його в яйцях (продукції птахівництва). Перехворіла птиця, виділяючи збудник, інфікує корми, воду, обладнання. Контаміновані сальмонелами корми, особливо тваринного походження, ґрунт, вода, обладнання та предмети догляду за птахами є основними факторами передачі збудника інфекції. Збудник хвороби можуть також поширювати дикі, синантропні птахи, гризуни, ектопаразити (кліщі, пташині клопи). Основні шляхи зараження – аліментарний та аерогенний. Найбільш сприйнятливі до сальмонельозу курчата, індичата, особливо м’ясних порід, в перші дні життя. Птахи та яйця є небезпечними джерелами сальмонельозу для людей. 

Працівники птахогосподарств (обслуговувальний персонал) унаслідок перенесеного захворювання сальмонельозом також можуть бути бактеріоносіями та виділяти різні серологічні типи сальмонел і при контакті із птицею можуть становити загрозу виникнення сальмонельозу серед птиці.   Тому при наявності симптомів недомагання (особливо при появі розладів кишково - шлункового тракту) працівник перед початком роботи повинен повідомити про це медичного працівника (при наявності його у штаті птахогосподарства) або керівника структурного підрозділу.

Після проведеного лікування працівник повинен пройти повторне обстеження із проведенням лабораторних досліджень і надати документ щодо можливості допущення його до роботи.

Важливою ланкою у епізоотичному ланцюгу є інкубаторій, у якому не проведені належним чином ветеринарно-санітарні заходи після закінчення технологічного циклу інкубації. 

 

1.14. Сальмонели – дрібні палички із закругленими кінцями, зрідка овальної форми, іноді у вигляді стрепто- і кокобактерій, рухливі (за винятком                          S. Gallinarum, S. Pullorum), мають перитрихіально розташовані джгутики, спор і капсул не утворюють. Фарбуються аніліновими барвниками, грамнегативні,  ростуть на звичайних поживних середовищах за температури, 35 - 42 0C (в межах від 22 - 42 0C), pH - 7,2-7,6.

 

1.15. Біохімічні та серологічні ознаки сальмонел широко варіюють як у представників різних підвидів, так і в межах одного серовару. Бактерії роду  Salmonella не ферментують лактозу, сахарозу, саліцин, адоніт, але ферментують більшість вуглеводів (арабінозу, глюкозу, дульцит, інозит, ксилозу, мальтозу, маніт, рамнозу, сорбіт, трегалозу). Для S. typhimurium характерна ферментація рамнози та інозиту, S. enteritidis ферментують арабінозу, рамнозу, дульцит. 

 

1.16. Сальмонели, як правило, виділяють сірководень і не утворюють індол, дають позитивну реакцію з метиловим червоним і негативну - Фогеса-Проскауера (не утворюють ацетоїну), утилізують цитрат і ацетат. Неспроможні декарбоксилювати глютамінову кислоту, але розщеплюють L- та DL-амінокислоти (лізин, орнітин, аргінін). Не ферментують сечовину, розріджують желатин, здатні відновлювати солі азотної кислоти (нітрати) до солей азотистої кислоти (нітрити). 

 

1.17. Сальмонели мають три основні антигенні комплекси: O-антиген (соматичний), H-антиген (джгутиковий), Vi-антиген. 

 

1.18. Бактерії роду сальмонел здатні утворювати термостійкі токсичні речовини - ендотоксини, які являють собою глюцидо-ліпоїдно-поліпептидний комплекс. За певних умов токсини можуть накопичуватися у харчових продуктах. 

 

1.19. Сальмонели стійкі до впливу фізичних та хімічних факторів. У  пташниках сальмонели виживають до 3-4 місяців, у посліді – до 120 днів, в  кормах та підстилці за температури 25 0С вони залишаються життєздатними протягом 16-18 місяців, у відкритих водоймищах – від трьох до 90 днів, у морській воді – від 5 до 27 днів, у водопровідній воді - від 1-2 місяців до року, в стічних водах – до одного місяця. В яйцях сальмонели залишаються життєздатними 13 місяців, у яєчному порошку - від 3 до 9 місяців, у замороженому м’ясі – від 6 до 13 місяців, у ґрунті – від 1 до 9 місяців.

При кип’ятінні сальмонели гинуть миттєво, за температури 80 0С деякі штами сальмонел зберігають життєздатність близько 15 хвилин. При  біотермічному знезараженні посліду сальмонели інактивуються через 3 тижні, 1 % розчин фенолу вбиває сальмонел за 3 хвилини. 

 

1.20. Інфікування птиці збудником сальмонельозу може відбуватися   аліментарним шляхом, а також аерогенним та трансоваріальним (через яйце). 

 

1.21. Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Інкубаційний період триває при аліментарному зараженні 5 - 7 днів, а при аерозольному - лише 24 - 36 годин. Розрізняють надгострий, гострий, підгострий і хронічний перебіг хвороби.           Надгострий перебіг інфекції спостерігають у курчат, які вивелися вже хворими. Вони гинуть через кілька годин після виведення. 

Гострий перебіг частіше спостерігається у молодняку у віці              1 - 10 днів. У хворих курчат погіршується або зникає апетит. Вони стають млявими, очі напівзакриті або закриті, крильця опущені. Курчата пересуваються повільно, часто пищать. Головна ознака – діарея. Нерідко    захворювання протікає з нервово-паралітичними явищами, особливо це характерно для виведених каченят – тремтіння лапок, відкидання голови на спину, плавальні рухи, перевертання на спину; у гусенят нервових розладів не буває. Більшість (50 – 80 %) пташенят гине, у перехворілих розвиваються хронічні запальні явища в яєчниках, яйцепроводі, клоаці. 

При підгострому та хронічному перебігу клінічні ознаки менш виражені. Підгострий перебіг хвороби частіше виявляється у молодняку водоплавної птиці старшого віку, характеризується серозно - гнійним кон’юктивітом, ринітом, проносом, запаленням суглобів.

Своєрідно сальмонельоз проявляється у голубів: гостро та надгостро протікає захворювання переважно у молодих голубів до 6-тижневого віку, більшість з них гине через декілька днів. Ознаки захворювання: погіршення апетиту, запалення кон'юнктиви, розлад функції кишечника. Надалі у голубів настає втрата сил, вони байдужі, сонливі, пір’я скуйовджене, виникає спрага. Температура тіла у всіх випадках гострого перебігу підвищена. При підгострому та хронічному перебігу характерна кишкова форма: безперервна діарея, послід рідкий, містить кров, пір’я хвоста сильно забруднене. Хронічний перебіг хвороби прявляється у дорослих голубів.

Суглобова форма виникає у молодих голубів і голубок, перехворілих септичною формою. Спочатку запалення суглобів і сухожиль протікає без видимих змін. Пізніше вони збільшуються, підвищується обсяг суглобової рідини. Уражений птах не в змозі літати, бігати, тому захворювання іноді називають паралічем.

Нервова форма в більшості випадків протікає підгостро або хронічно, виникає набагато рідше в порівнянні з іншими. Проявляється вона характерними нервовими явищами, проносом, парезами, кульгавістю та втратою здатності до пересування. 

У невеликих птахів (горобців, канарок, зябликів, синиць, щиглів, папуг та інших) сальмонельоз протікає у гострій формі з 80% смертністю.

 

1.22. Характер патолого-анатомічних уражень залежить від віку птиці та тяжкості захворювання. При блискавичному перебігу хвороби макроскопічні зміни в тканинах спостерігаються рідко. 

 

1.23. У ембріонів, загиблих від сальмонельозу, виявляють запалення  жовткової та хоріон-алантоїсної оболонок, збільшення печінки з сіро-білими  вузликами некрозу чи переродження. У загиблого молодняку 3-9-денного віку при патолого-анатомічному розтині спостерігають збільшення печінки, селезінки, катаральне запалення легень, слизової оболонки кишечника, фібринозне запалення слизової оболонки сліпих відростків товстого кишечника, паренхіматозні органи кровонаповнені; у курчат – жовчний міхур значно збільшений, печінка вохряно-жовтого кольору, в черевній порожнині – залишки невикористаного жовтка зміненого кольору (частіше до зеленувато-сірого) та консистенції (рідка). 

 

1.24. При загибелі молодняку птиці при гострому та підгострому перебігу хвороби під час патолого-анатомічного розтину виявляють множинні вогнища некрозу в печінці, селезінці, серозний чи серозно-фібринозний перикардит, переродження печінки, застійні явища та запалення легенів. Слизова кишечника запалена. У дорослої птиці уражаються яєчники, в печінці, селезінці – осередки некрозу. Запалення та розрив оболонок уражених фолікулів яєчників часто є причиною розвитку перитоніту та запалення яйцепроводу птиці. 

 

II. Діагностика захворювання птиці на сальмонельоз

 

2.1. Діагноз на сальмонельоз встановлюють з урахуванням епізоотичних даних, клінічних ознак, патолого-анатомічних змін та результатів серологічних, 

 

бактеріологічних досліджень. Вирішальне значення в постановці діагнозу сальмонельозу має виділення сальмонели бактеріологічними методами в державних лабораторіях ветеринарної медицини або уповноважених лабораторіях, визначених компетентним органом.

Для індикації сальмонел можна застосовувати ПЛР (полімеразну ланцюгову реакцію) або інші альтернативні методи дослідження, але при одержанні позитивного результату дослідження слід проводити підтвердження класичними (еталонними) бактеріологічними методами.

 

2.2. Прижиттєву діагностику зараження птиці Salmonella рullorum − gallinarum (молоді кури, індики, фазани, качки), Salmonella gallinarum, проводять методом ККРНГА (кровокрапельної реакції непрямої гемаглютинації) з еритроцитарним антигеном або методом ККРА (кровокрапельної реакції аглютинації) з кольоровим пуллорним антигеном. Вік птиці, при якому найбільша вірогідність виявлення сальмонелоносійства серед птахопоголів’я курей − 50-55 днів, індиків − 45-50 днів, серед дорослої птиці − при досягненні нею 40 % продуктивності. Досліджується 10% батьківського поголів’я.

 

2.3. Для діагностики сальмонельозу до лабораторії направляють до                 10 голів слабкої живої птиці і загиблої птиці, 30 штук яєць (з кожного виробничого приміщення, в якому виявлена загибель птиці), до 30 штук завмерлих у 12 – 18 – денному віці ембріонів птиці.  Патологічний матеріал для дослідження краще відбирати не пізніше 12 годин після загибелі птиці.

2.4. Для бактеріологічного дослідження молодняку птиці відбирається  стерильно хоріон-алантоїсна рідина та залишки жовтка завмерлих ембріонів, кров з серця, жовчний міхур, жовч, трубчаста кістка, сліпі придатки товстої кишки, селезінка, печінка. Для бактеріологічного дослідження дорослої птиці відбирається, кров із серця, деформовані та запалені фолікули яєчників та яйцеводи, печінка, селезінка, трубчаста кістка, жовчний міхур, жовч, ексудат із суглобів, сліпі придатки товстої кишки, ділянки тонких кишок, свіжі трупи дорослої птиці. Для серологічного дослідження відбирається кров, сироватка крові птахів. Для прижиттєвої діагностики та для виявлення джерела збудника проводиться моніторинг щодо захворюванності птиці на сальмонельоз та наявності сальмонел в продуктах птахівництва, кормах, на поверхнях обладнання, інвентарю, стін та підлоги забійних (переробних) цехів, кормобункерів та кормоцехів, холодильних (морозильних) камер, тощо. При цьому відбирають репрезентативні проби свіжого посліду, підстилковий матеріал, зразки пилу з виробничих поверхонь, яйця, змиви з яєць, змиви з виробничих поверхонь (підлога, стіни, обладнання, інші), папір з ящиків для транспортування одноденного молодняку, меконій, змиви та шкаралупа з вивідних лотків інкубаторів тощо. 

При відборі проб необхідно дотримуватись правил асептики з метою  виключення можливості контамінації їх за рахунок суміжних ділянок шкіри, пір’я, інших органів, зовнішнього середовища тощо.

2.5. Відібрані проби маркуються та разом з супровідними документами як найшвидше (але не пізніше 24 годин) доставляють до відповідної державної лабораторії ветеринарної медицини чи до інших уповноважених лабораторій для бактеріологічного дослідження на наявність збудника сальмонельозу.

Якщо проби не будуть відправлені протягом 24 годин, вони повинні бути заморожені. Зразки, відібрані від птахів, допускається направляти в лабораторію у замороженому вигляді у термохолодильниках. 

У лабораторії проби зберігаються в охолодженому вигляді до моменту їх дослідження, яке повинне розпочатися не пізніше 48 годин посля їх надходження до лабораторії або не пізніше 4 днів з дати відбору проби.

Зразки посліду, пилу, змиви можна доставляти за кімнатної температури (до 25 0С) за умови, що дослідження розпочнеться не пізніше ніж через                             24 години після їх відбору, в іншому випадку їх слід зберігати охолодженими (за 4 – 8 0С) до початку лабораторного дослідження, яке повинно розпочатися не пізніше 48 годин від моменту відбору зразків. 

 

2.6. Виділені штами сальмонел підлягають серотипуванню.

Присутність O-, Vi- та H-антигенів сальмонел виявляють у реакції аглютинації на склі (РА) з відповідними полі- та моновалентними сальмонельозними сироватками.

У кожної виділеної культури сальмонел повинна бути встановлена   антигенна формула та її серовар за схемою Кауфмана-Уайта. 

 

2.7. Визначають чутливість та резистентність у виділених культур сальмонел до антибактеріальних препаратів. 

 

2.8. При встановленні попереднього діагнозу (підозри) на сальмонельоз враховуються позитивні результати проведених моніторингових досліджень в ході проведення виробничого та державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду (офіційного контролю). 

Підозра на сальмонельоз оголошується, коли було виявлено Salmonella spp. в одному або декількох зразках (у тому числі органах, зразках пилу, посліду, змивах тощо). 

 

2.9. При встановленні діагнозу сальмонельозу птиці враховуються результати досліджень, повторно відібраних під час епізоотичного розслідування зразків проб, в яких була виявлена одна із цільових сальмонел, крім вакцинних штамів.

 

ІІІ. Програми лабораторного контролю за сальмонельозом 

 

3.1. Для визначення та підтвердження статусу господарства щодо сальмонельозу, в кожному птахогосподарстві по вирощуванню сільськогосподарської птиці повинна бути розроблена та виконуватись програма лабораторного контролю за сальмонельозом птиці.

Програма лабораторного контролю за сальмонельозом в птахогосподарствах включає відбір проб на всіх стадіях виробництва з урахуванням віку та популяцій різних видів птиці, за схемою, щоб виявити            1% розповсюдження інфікованих сальмонелами птахів з 95% лімітом вірогідності, відповідно до таблиці 1 та згідно з додатками 1 та 2.

 

                                                                         Таблиця 1

Мінімальні вимоги щодо відбору зразків, які необхідно відібрати,             з урахуванням віку, популяцій птиці та стадії виробництва

 Зооноз і зоонозний

збудник

 Популяція тварин

 Стадії виробництва, на яких повинен здійснюватися відбір проб

                          1             

                   2

                                           3

                                  Племінна птиця (всіх видів) птахогоподарств:

Всі серовари сальмонели, які можуть викликати захворювання людей та птиці

молодняк

добові курчата

чотирьохтижнева птиця

за два тижні до переміщення в стадію яйценоскості

дорослі продуктивні зграї

кожного другого тижня в період яйценосності

1

2

3

Кури – несучки (та інша продуктивна птиця яєчних порід) птахогоподарств:

 

 

Всі серовари сальмонели, які можуть викликати захворювання людей та птиці

молодняк

добові курчата

молоді кури за два тижні до початку яйцекладки або переміщення

несучки

– кожні 15 тижнів на стадії яйценосності

Всі серовари сальмонели, які можуть викликати захворювання людей та птиці

Бройлери

- добові курчата

птиця, яка направляється на забій (*)

Всі серовари сальмонели, які можуть викликати захворювання людей та птиці

Індики

 - добові індичата

 - за 2 тижні до будь-якого переміщення

птиця, яка направляється на забій (*)

Всі серовари сальмонели, які можуть викликати захворювання  людей та птиці

Гуси, качки,  перепела, голуби, куріпки, фазани, страуси та інша с/г птиця

- «задохлики» або вибраковані добові курчата,

- молода птиця (по показниках клінічного стану),

- як найближче до початку яйцекладки  (за 4 – 2 тижні) або переміщення,

- птиця, яка направляється на забій (*)

1

2

3

Всі серовари сальмонели, які можуть викликати захворювання населення  та птиці

Інша птиця, що утримується в неволі

- добовий молодняк, меконій або лотки

- за 4 тижні до будь-якого переміщення

- протягом періоду вирощування, за показниками клінічного стану птиці

(*) Результати аналізу проб повинні бути відомі до того, як птиця іде на забій

 

3.2. У птахогосподарствах контроль благополуччя стада щодо сальмонельозу птиці повинен проводитись:

1) самим виробником в ході виробничого процесу у виробничих лабораторіях або за домовленістю у державних лабораторіях ветеринарної медицини / уповноважених лабораторіях, визначених компетентним органом за кошти виробника (власника) птиці; 

відбір проб проводиться на усіх етапах виробництва та переробки птиці відповідно до таблиці 1 та згідно з додатками 1 та 2.

При виявленні присутності будь-якого серовару сальмонели виробником/лабораторією, яка проводила дослідження, обов’язково та терміново повідомляється головний державний інспектор територіального органу компетентного органу; 

2) з ініціативи власника (виробника) відбір проб здійснюється представниками уповноважених органів ветеринарної медицини за два тижні перед переміщенням птиці / відправленням птиці на забій або за показниками клінічного стану птиці;

3) державний ветеринарно–санітарний контроль та нагляд                         (офіційний відбір проб). 

 

3.3. Державний ветеринарно–санітарний контроль та нагляд                         (офіційний відбір проб) здійснюється: 

1) при утриманні курей-несучок проби відбираються з птахогосподарства із поголів’ям не менше 1000 голів птиці: 

при формуванні стада; 

в добовому віці;

віці 24+/–2 тижні;

зразки крові - як найближче до початку яйцекладки (за 4 – 2 тижні) або переміщення;

не рідше 1 разу на 15 тижнів;

перед відправленням птиці на забій;

у будь - якому випадку підозри сальмонельозної інфекції, у тому числі при з’ясуванні харчових отруєнь серед населення; 

у всіх пташниках майданчику/господарства у разі виявлення Salmonella enteritidis та Salmonella typhimurium в одному із пташників;

у будь - яких випадках, коли компетентний орган вважає це за доцільне;

2) при утриманні племінних (батьківських) стад проби відбираються від всього дорослого стада птахів з птахогосподарства, із утриманням не менше ніж 250 голів птиці. Відбір проб проводиться в інкубаторії та пташниках:

в інкубаторії: кожні 16 тижнів. Якщо закладається більше 50000 штук інкубаційних яєць від одного стада, зразки повинні бути відібрані у подвійній кількості;

при формуванні стада та під час виробничого циклу утримання племінної (батьківської) птиці в пташниках проби відбираються:

у добовому віці;

у чотирьохтижневої птиці, у індиків - у віці 30-45-тижнів ;

зразки крові - як найближче до початку яйцекладки (за 4 – 2 тижні) або переміщення;

кожні 2 тижні (у індиків – кожні 3 тижні) в період яйценосності, до того часу, як залишиться вісім тижнів до закінчення виробничого циклу;

у разі виявлення в інкубаторії Salmonella spp. проби відбираються від птиці з усіх пташників, з яких інкубаційні яйця поступали в інкубаторій;

у всіх пташниках майданчику/господарства у разі виявлення Salmonella enteritidis, S. typhimurium, S. Infantis, S. Virchow, S. Hadar, S. рullorum,                      S. gallinarum та S. Arizonae (для індиків) в одному із пташників.

Якщо протягом двох років підряд в птахогосподарстві не реєструвалася  Salmonella spp. компетентний орган може надати дозвіл на проведення відбору проб один раз за весь час виробничого циклу у птахогосподарстві та один раз на рік в інкубаторії або два рази на рік у птахогосподарстві;

 

3) при утриманні курей – бройлерів проби відбираються: 

при формуванні стада та не менше 1 разу з кожного пташника перед відправленням птиці на забій з птахогосподарства із поголів’ям птиці не менше ніж 5000 голів;

у будь-якому випадку виникнення підозри на сальмонельозну інфекцію, у тому числі при з’ясуванні харчових отруєнь серед населення;

на основі ймовірного ризику та кожен раз, коли компетентний орган вважає за доцільне.

Компетентний орган може дозволити відбір проб за шість тижнів до забою, якщо бройлерів вирощували до 81 дня; 

 

4) при утриманні індиків м’ясних порід проби відбираються: 

при формуванні стада та 1 раз з кожного пташника, перед відправленням птиці на забій, у птахогосподарствах із поголів’ям не менше 500 голів дорослих індиків;

у будь-якому випадку підозри сальмонельозної інфекції, у тому числі при з’ясуванні харчових отруєнь серед населення;

на основі ймовірного ризику кожен раз, коли компетентний орган вважає за необхідне; 

 

5) в господарствах, у тому числі зоопарках, мисливських господарствах, інкубаторно-птахівничих підприємствах тощо, у власників або утримувачів птиці (фізичних або юридичних осіб), які займаються розведенням, утриманням, вирощуванням та реалізацією інкубаційних яєць, живої птиці та виробленою від неї птахопродукції, де утримується невелика кількість птиці одного будь - якого виду або декількох різних видів птахів, у тому числі курей – несучок менше ніж 1000 голів, племіної птиці менше ніж 250 голів, курей – бройлерів менше ніж 5000 голів, індиків м’ясних порід менше ніж 500 голів проводиться відбір проб:

«задохликів» (мертвих ембріонів птиці) або відбракованого добового молодняку (всі доступні, максимум до 60 проб/голів) або молодняку під час розміщення його у пташник (всі доступні, максимум до 60 проб/голів);

зразки крові - як найближче до початку яйцекладки або переміщення      (за 4 – 2 тижні);

кожне стадо повинно бути перевірено принаймні один раз на рік;

зразки посліду – за 4 тижні до будь-якого переміщення птахів / яєць.

Кількість проб, яку необхідно відібрати в ході офіційного відбору проб на невеликих стадах, зазначена у таблиці 2.

 

                                                                                                                   Таблиця  2

Кількість проб, необхідна для офіційного відбору на невеликих стадах птиці

    Розмір стада,

            голів

Кількість зразків, яку необхідно відібрати, щоб мати 95% впевненість, щоб виявити 5% розповсюдженості сальмонельозу на всьому  стаді,  (голів / проб)

1 - 20

           Вся птиця

20 -29

                 20

30 - 39

                 25

40 - 49

                 30

50 - 59

                 35

60 - 89

                 40

90 - 100

                 50

200 - 499

                 55

500  і більше

                 60

 

Державний ветеринарно–санітарний контроль та нагляд                         (офіційний відбір проб) проводиться в кожному птахогосподарстві, інкубаторії, інкубаційному цеху тощо державними інспекторами ветеринарної медицини (офіційними лікарями ветеринарної медицини) за участю представників господарства. Відбір зразків проводиться не очікувано, без попередження власників або на вимогу власника. 

Якщо присутність Salmonella spp. не визначена, але відмічено позитивний ефект дії антибактеріальних препаратів або інгібіторів бактеріального росту, стадо птиці розглядається як підозріле на наявність збудника сальмонельозу.

 

3.4. Проведення офіційного відбору проб:

1) офіційний відбір проб на потужностях (об’єктах), що займаються утриманням стад птиці (продуктивної птиці яєчних порід, м’ясних порід, племінної (батьківської) птиці), та потужностях (об’єктах) з виробництва птахопродуктів необхідно проводити, дотримуючись кількості та кратності відбору проб, зазначених в додатку 1 та таблиці 2; 

2) офіційний відбір проб на потужностях (об’єктах) з переробки продуктів забою птиці та виробництва яєчних продуктів необхідно проводити, дотримуючись кількості та кратності відбору проб, зазначених в додатку 2; 

3) офіційний контроль сальмонельозу птахів (відбір проб) на потужностях (об’єктах), що займаються утриманням невеликих стад птиці, дрібної, декоративної, екзотичної птиці у неволі, проводиться відповідно до таблиці 1, підпункту 5 пункту 3.3, таблиці 2; 

4) офіційний відбір проводиться відповідно до періодичності, наведеної в додатках 1, 2, підпункту 5 пункту 3.3 та таблиці 2 та / або після отримання позитивних результатів з лабораторій, які проводили дослідження.

Державний ветеринарно–санітарний контроль та нагляд проводиться на усіх технологічних процесах утримання, розведення, вирощування, отримання продукції птахівництва (інкубаційних яєць, яєць, м’яса тощо), на потужностях (об’єктах) з переробки продуктів забою та виробництва яєчних продуктів з обов’язковим відбором проб.

Відбір зразків біоматеріалу від птиці та продукції птахівництва проводиться відповідно до чинної нормативної документації та згідно з вимогами Європейського законодавства з питань здоров’я і благополуччя тварин (птиці), безпечності харчових продуктів та кормів.

 

3.5. Відбір біоматеріалу необхідно здійснювати від птиці, що не підлягала обробці антибактеріальними препаратами або після закінчення термінів очікування виведення залишків цих препаратів («каренції»).

З метою офіційного контролю (нагляду) застосування антибактеріальних препаратів в птахогосподарствах державними лабораторіями ветеринарної медицини повинні проводитись дослідження на наявність протимікробних препаратів в пробах посліду, періодичність цих досліджень повинна складати 4 проби з кожного господарства на рік (1 раз на квартал), а також  можна відібрати, випадковим чином, додаткові проби - не більше п’яти птахів з кожного пташника/ об’єкта для можливого дослідження на протимікробні інгібітори. У разі виявлення фактів застосування антибактеріальних препаратів або інгібіторів бактеріального росту з метою контролю сальмонельозу при проведенні епізоотичного розслідування поголів’я розглядається, як інфіковане сальмонелою.

 

3.6. У разі коли компетентний орган сумнівається у достовірності отриманих хибнопозитивних або хибнонегативних результатів, він може прийняти рішення про повторне дослідження птиці відповідно до розділу V цієї Інструкції.

 

3.7. Після відбору проб їх маркують, опломбовують. До відібраних проб додається супровідний документ, який містить: ідентифікаційний контрольний номер господарства (об’єкта з утримання птиці), відповідну спеціалізацію і характеристику виробництва, дату, місце відбору, вид об'єкта дослідження та дослідного матеріалу; вік птиці та її стан (або термін інкубації) на момент відбору зразків; інформацію про застосування антибактеріальних препаратів (дата останньої обробки антибактеріальними препаратами); дата вакцинації птиці та дані про вакцини (живі або інактивовані, серія, виробник), якщо щеплювалась птиця проти сальмонельозу; дані про спеціаліста ветеринарної медицини (посада, прізвище, ім’я, по батькові), хто проводив відбір зразків та направляють у визначену державну лабораторію ветеринарної медицини або у будь - яку уповноважену на проведення таких досліджень лабораторію.

 

ІV. Профілактика захворювання птиці на сальмонельоз

 

4.1. Для профілактики захворювання птиці на сальмонельоз керівники та спеціалісти птахогосподарств незалежно від форм власності, а також власники домашньої (свійської) птиці (фізичні та юридичні особи), які утримують птицю для подальшої реалізації або реалізують птахопродукцію, зобов’язані суворо виконувати вимоги, передбачені Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств і вимогами до їх проектування, затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України                від 03 липня 2001 року № 53, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України                 05 липня 2001 року за № 565/5756, або Ветеринарно-санітарними вимогами утримання птиці в особистих селянських господарствах, затвердженими наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 19 грудня 2006 року № 100, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19 січня 2007 року за № 42/13309, та іншими нормативно-правовими актами. 

 

4.2. Керівники та спеціалісти птахогосподарств (власники або утримувачі птиці) організовують захист господарства (об’єкта з утримання птиці) від занесення даної інфекції та її розповсюдження у господарстві і за його межами.

Для цього забезпечують:

завезення інкубаційних яєць тільки з господарств, благополучних щодо сальмонельозу та інших інфекційних захворювань;

проведення інкубації завезених яєць в окремому інкубаторії в умовах надійної ізоляції від інкубаційних яєць, одержаних у даному господарстві;

чітку ідентифікацію інкубаційних яєць з різних господарств;

недопущення змішування в інкубаційних та вивідних інкубаторах яєць, доставлених з різних господарств;

дезінфекцію формальдегідом інкубаційних яєць перед закладкою в інкубатор відповідно до вимог Інструкції з проведення санітарної обробки – дезінфекції, дезінсекції та дератизації об’єктів птахівництва, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 20 червня 2007 року № 69, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 липня 2007 року за № 813/14080 (далі - Інструкція з проведення санітарної обробки – дезінфекції, дезінсекції та дератизації об’єктів птахівництва), або іншими ветеринарними препаратами, що зареєстровані в Україні відповідно до Положення про державну реєстрацію ветеринарних препаратів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України                                 від 21 листопада 2007 року № 1349, згідно з настановами щодо їх застосування;

вирощування ремонтного молодняку ізольовано від дорослої птиці, дотримання термінів міжциклових профілактичних перерв перед посадкою кожної наступної партії птиці, проведення якісної підготовки приміщень до посадки, підтримання високої санітарної культури в пташниках, інкубаторії та інших виробничих приміщеннях;

дезінфекцію яєць у племінному (батьківському) господарстві, призначених для інкубації,  проводять парами формальдегіду не пізніше 1,5 години після знесення і перед відправкою в інкубаторій; в інкубаторії – одразу ж після їх надходження; після перенесення у вивідний інкубатор або іншими деззасобами, дозволеними в Україні, згідно з настановами щодо їх застосування; 

дезінфекцію повітряного простору у вивідних інкубаторах у період виводу парами формаліну (для цього на підлогу вивідної шафи ставлять ванночку (кювету) розміром 20 х 30 см, у яку наливають висотою 8-10 см формалін із вмістом 20-30 % формальдегіду і залишають цей розчин до кінця виводу), якщо дезінфекція не передбачена конструкцією вивідних шаф, чи іншим методом або іншими деззасобами, дозволеними в Україні, згідно з настановами щодо їх застосування, якщо вивідні шафи не обладнані автоматичною системою дезінфекції;

перед вибіркою молодняку з метою попередження поширенню сальмонельозу забезпечують видалення пуху продуванням чистим повітрям з лотків і підлоги вивідних шаф. Відразу після вибірки молодняку відходи інкубації збирають у герметичну металеву тару (діжки, контейнери) із кришкою і відправляють на утилізацію (спалювання), а вивідні шафи і лотки дезінфікують “по-брудному” (із залишками інкубації), миють 0,5 % розчином кальцинованої соди або іншими дозволеними в Україні мийними засобами згідно з настановами щодо їх застосування, потім повторно дезінфікують вологим методом “по-чистому” або парами формальдегіду чи іншими дозволеними в Україні дезінфекційними засобами згідно з настановами щодо їх застосування; 

після чергового звільнення вивідних шаф та вивідного залу інкубаторію забезпечують проведення в них вологого прибирання і дезінфекції. Перерва у вивідних шафах між черговими  партіями повинна становити не менше трьох днів. 

4.3. Вибірку курчат яєчних і м’ясних кросів проводять через 504-512 годин, індичат легких і важких кросів - відповідно через 650-672 години, каченят - через 612-620 годин, гусенят - через 696-710 годин після виходу інкубатора на режим інкубації. 

 

4.4. Спеціалісти ветеринарної медицини виконують зоогігієнічні та ветеринарно-санітарні вимоги при транспортуванні, утриманні та годівлі птиці, будівництві об’єктів птахівництва; організовують роботу птахопідприємств у закритому режимі, підтримують у робочому стані ветеринарно-санітарні об’єкти (дезбар’єри, санпропускники, дезкилими тощо).

 

4.5. Спеціалісти ветеринарної медицини проводять аерозольну дезінфекцію приміщень у присутності птиці відповідно до вимог Інструкції з проведення санітарної обробки – дезінфекції, дезінсекції та дератизації об’єктів 

 

птахівництва розчином молочної кислоти, резорцину, йодтриетиленгліколю, однохлористим йодом, вірконом чи іншими засобами, що зареєстровані в Україні і рекомендовані для цієї мети. 

 

4.6. Кожна п’ята партія комбікормів і кожна партія кормів тваринного походження, отриманих чи завезених у птахогосподарство, підлягає бактеріологічному контролю на наявність сальмонел.

 

4.7. Забороняється використання кормів тваринного походження для батьківських та прабатьківських стад курей, індиків та іншої птиці. 

 

4.8. У птахогосподарстві необхідно організовувати постійні заходи з дезінфекції, дератизації, дезінсекції, дезакаризації і недопущення залітання диких, синантропних птахів у пташники, вольєри, кормоцехи тощо шляхом герметизації можливих місць їх потрапляння в приміщення. 

 

4.9. Трупи птиці, відходи інкубації утилізують у спеціально обладнаному цеху утилізації. При цьому необхідно забезпечити повне знезараження відходів інкубації.

При відсутності обладнаного цеху утилізації трупи птиці та відходи інкубації утилізують або знищують шляхом спалення на спеціалізованих підприємствах. 

 

4.10. Послід складують на спеціальних послідосховищах з наступним його знезаражуванням біотермічним або іншими методами. 

 

4.11. Транспорт і тару, які використовували для перевезення курчат, відходів інкубації, дезінфікують після кожного використання або, якщо  дезінфекція тари неможлива, її спалюють (картонну, дерев’яну). 

 

 

4.12. Лабораторний контроль птахопродукції здійснюється відповідно до чинного законодавства.

 

4.13. В особистих селянських господарствах проводяться заходи згідно з Ветеринарно–санітарними вимогами утримання птиці в особистих селянських господарствах, затвердженими наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 19 грудня 2006 року № 100, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19 січня 2007 року за № 42/13309.

 

 

 

V. Заходи при підозрі захворювання птиці на сальмонельоз

(при виявленні Salmonella spp.)

 

5.1. Результати лабораторного дослідження проб, відібраних в племптахогосподарстві (на батьківських стадах, інкубаторію, пташнику, з ящиків для транспортування добових курчат, від (живої / або мертвої птиці), яйцескладу, забійного цеху, кормоскладу тощо), в яких зазначено наявність Salmonella spp. дозволяють підозрювати наявність у птиці племптахогосподарства /батьківського стада збудника сальмонельозу,  небезпечного для людей (Salmonella enteritidis і Salmonella typhimurium, S. Hadar, S. Infantis, S. Virchow) та птиці (S. Gallinarum,            S. Pullorum, Salmonella enteritidis, Salmonella typhimurium, для індиків − S. Arizonae).

А також при отриманні результатів лабораторних досліджень проб, відібраних у птахогосподарстві (особистому селянському господарстві), в яких зазначено наявність Salmonella spp. (є підозра щодо наявності збудника сальмонельозу у птиці небезпечного для людей (Salmonella enteritidis і Salmonella typhimurium), керівник птахогосподарства, офіційний лікар ветеринарної медицини, головний лікар птахогосподарства (лікар ветеринарної медицини (господар)/лабораторія, яка проводила дослідження) протягом 6 годин в усній або письмовій формі зобов’язані повідомити головного державного інспектора територіального органу ветеринарної медицини та структурний підрозділ з питань охорони здоров’я обласної (міської) державної адміністрації для здійснення спільних дій та заходів, направлених на недопущення поширення інфекції та вжити наступних заходів:

припинити переміщення добового молодняку, дорослої птиці, яєць, інкубаційних яєць з пташника (вольєра), де виникла підозра на сальмонельоз, за винятком переміщення птиці на забій, з подальшою обов’язковою термообробкою продуктів забою, яка гарантує знищення сальмонели в них або на утилізацію;

заборонити вигули водоплавної птиці на прилеглих територіях, озерах, річках;

заборонити випуск мисливських видів птиці, яка утримується в неволі для поповнення  поголів’я птиці у мисливських угіддях або природньому середовищі, виступи/ покази птиці у громадських місцях;

зберігання інкубаційних яєць, яєць з пташника, в якому є підозра на наявність збудника сальмонельозу, проводити в окремому місці (пташнику − за їх невеликої кількості) або дозволяється перевезення їх (за умови додержання відповідних умов транспортування) в окреме приміщення для тимчасового зберігання, ізольовано від яєць, отриманих від птиці із благополучних пташників;

у разі виявлення підозри у контамінації сальмонелою інкубаційних яєць у яйцескладі або контамінацію сальмонелою об’єктів яйцескладу припинити переміщення інкубаційних яєць/ яєць з яйцкскладу та їх закладення на інкубацію;

заборонити реалізацію інкубаційних яєць в інші птахогосподарства або на інкубацію, а харчових − в торговельну мережу від птиці з пташників, в яких є підозра на наявність збудників сальмонельозу, а при відсутності чіткої ідентифікації (відслідковуваності) надходження яєць з пташників − з майданчику;

заборонити реалізацію в торговельну мережу яєць, одержаних від племінної птиці, які не придатні для інкубаціїт і які походять від птиці з пташників, в яких є підозра на наявність збудників сальмонельозу, а при відсутності чіткої ідентифікації (відслідковуваності) надходження яєць з пташників − з майданчику; 

інкубаційні, харчові яйця, які походять із пташників, в яких є підозра на наявність збудника сальмонельозу, повинні бути промарковані позначеннями, які чітко відрізняють їх від яєць інших пташників;

заборонити завезення інкубаційних яєць з неблагополучних пташників, у яйцесклад інкубаторію та закладення інкубаційних яєць в інкубатори;

заборонити переміщення інкубаційних яєць серед інкубаторів, крім перенесення їх у вивідні шафи з дотриманням ветеринарно-санітарних заходів, направлених на попередження поширення сальмонельозу;

заборонити вивезення виведеного племінного добового молодняку у благополучні щодо сальмонельозу птахогосподарства, крім вивезення його на відгодівлю або у товарні яєчні птахогосподарства з дотриманням відповідних умов транспортування;

заборонити вивезення відходів інкубації без попереднього їх знезаражування;

заборонити вивезення до центрів пакування товарних яєць, щодо яких існує підозра на наявність збудника сальмонельозу (та яєць, які походять від стад із невідомим ветеринарним станом), поки не будуть надані гарантії, що пакувальний центр може забезпечити здійснення заходів щодо запобігання перехресного забруднення яєць із інших стад.

Інкубаційні яйця, отримані з благополучних пташників, дозволяється використовувати без обмежень, при підтвердженні чіткої ідентифікації (відслідковуваності) надходження яєць з пташників.

При виявленні підозри на сальмонельоз у голубнику забороняється:

обліт голубів, обмін/продаж, переміщення голубів;

брати участь у спортивних змаганнях, виставках.

При виникненні підозри на наявність сальмонели в кормах − припинити згодовування цих кормів та переміщення їх за межі птахогосподарства.

При підозрі на сальмонельоз іншої птиці, у тому числі декоративної, зоопаркової, інших, дотримуватись загальних вимог обмежень при інфекційних захворюваннях.

5.2. При виявленні Salmonella spp. під час первинних дослідженнях проб, відібраних від сільськогосподарської птиці та птиці, що утримується в неволі, та для остаточного встановлення діагнозу на сальмонельоз або для виключення хибнопозитивних первинних результатів комісія повинна в короткий термін провести епізоотологічне обстеження птахогосподарства. А також комісійно повторно відібрати проби біоматеріалів від птахів стада, що підпадає під підозру в зараженні на всіх стадіях технологічного процесу при утриманні птиці та виробництві птахопродуктів, переробці продуктів забою птиці та виробництва яєчних продуктів, і відібрати проби кормів, а саме:

 

1) відбір проб від курей-несучок (та іншої птиці яєчної продуктивності) включає обов’язкові зразки:

проби сліпих придатків товстих кишок та яйцепроводів від 300 птахів (проби відбираються від свіжих трупів / відбракованої живої птиці / забитої з діагностичною метою птиці) з кожного птахогосподарства (площадки або зони);

змиви з поверхні шкаралупи та вмісту яєць від 4000 яєць з кожного птахогосподарства (площадки або зони) об’єднаними пробами (пулами) партіями по 40 яєць в одному пулі, всього необхідно 100 таких пулів; 

7 об’єднаних проб (пулів) технологічної специфікації як посліду, так і від оточуючого птицю середовища, які відбираються з кожного пташника, в залежності від типу утримання птиці:

при клітковому утриманні птиці відбирають:

5 природно змішаних проб (пулів) посліду з 60 різних точок з наступних технологічних об’єктів: транспортеру для посліду або стрічок, скребків та ями для посліду в залежності від типу кліткового обладнання у пташнику. Кожна з 5 проб посліду зібраних у господарстві, повинна мати вагу не менше 200-300 грамів;

2 проби (пули) технологічного пилу, відібраних з верху та низу кліткового обладнання, кожна проба вагою по 50 грамів (250 мл), зібрані в окремий посуд; 

при утриманні птахів на підлозі/ на вигулах відбирають: 

5 змішаних проб з підстилки з послідом та вологого сміття з підлоги, відібраних 5 парами бахіл − шкарпеток з 5 секторів пташника; кожен сектор пташника повинен охопити не менше 100 м площі підлоги; 

1 змішана проба технологічного пилу (50 грамів) з яйцетранспортеру та стрічок для збору яєць; 

1 змішана проба технологічного пилу (50 грамів) з 20 різних місць пташника (стіна, клітка, повітропровід (з 4 місць), вентилятори (з 4 місць), труби, балки (з 10 місць), двері, інше);

додаткові зразки, які включають:

не менше 10 змивів, кожний − з поверхні не менше 900 см2, з технологічних носіїв кожного пташника: кліток, стін, транспортерів, обладнання, коробів, балок, повітропроводів, вентиляторів, інших поверхонь; 

500 грамів кормів з кожної партії, завезеної в птахогосподарство або  виробленої в птахогосподарстві;

не менше 10 змивів, кожний − з поверхні не менше 900 см2, з приміщень забійних цехів, переробних цехів, сортувальних цехів, кормоцеху, кормоскладу, яйцескладу, з кормобункерів;

2) відбір проб від бройлерів включає обов’язкові зразки:

7 об’єднаних проб (пулів) технологічної специфікації як посліду, так і від оточуючого птицю середовища, які відбираються з кожного пташника, в залежності від типу утримання птиці:

при клітковому утриманні птиці відбирають:

5 природно змішаних проб (пулів) посліду (вагою не менше                      200-300 грамів кожна) з наступних технологічних об’єктів: транспортеру для посліду або стрічок, скребків та ями для посліду в залежності від типу кліткового обладнання у пташнику.

2 проби (пули) технологічного пилу, відібраних з верху та низу кліткового обладнання, кожна проба вагою по 50 грамів (250 мл), зібрані в окремий посуд;

при утриманні бройлерів на підлозі відбирають:

5 змішаних проб з підстилки з послідом та вологого сміття з підлоги, відібраних 5 парами бахіл − шкарпеток з 5 секторів пташника; кожен сектор пташника повинен охопити не менше 100 м площі підлоги;

1 змішана проба технологічного пилу (50 грамів) з 20 різних місць пташника (стіна, повітропровід (з 4 місць), вентилятори (з 4 місць), труби, балки (з 10 місць), інше;

додаткові зразки:

не менше 10 змивів, кожний − з поверхні не  менше 900 см2, з технологічних носіїв кожного пташника: кліток, стін, транспортерів, обладнання, столів, коробів, балок, повітропроводів, вентиляторів, інших поверхонь;

500 грамів кормів з кожної партії, завезеної в птахогосподарство або виробленої у птахогосподарстві;

не менше 10 змивів, кожний − з поверхні не менше 900 см2, з приміщень забійних цехів, переробних цехів, сортувальних цехів, кормоцеху, кормоскладу, з кормобункерів;

3) відбір проб від індиків включає обов’язкові зразки:

7 об’єднаних проб (пулів) технологічної специфікації як посліду, так і від оточуючого птицю середовища, які відбираються з кожного пташника в залежності від типу утримання птиці:

5 природно змішаних проб з підстилки та вологого сміття з підлоги, відібраних 5 парами бахіл − шкарпеток з 5 секторів пташника, кожен сектор пташника повинен охопити не менше 100 м площі підлоги;

2 змішані проби технологічного пилу (50 грамів) з 20 різних місць пташника (стіни, повітропровід з 4 місць), вентилятори (з 4 місць), труби, балки (з 10 місць), інше;

додаткові зразки:

500 грамів кормів з кожної партії, завезеної в птахогосподарство або  виробленої в птахогосподарстві;

не менше 10 змивів, кожний − з поверхні не менше 900 см2, з приміщень забійних цехів, переробних цехів, сортувальних цехів, кормоцеху, кормоскладу, яйцескладу, з кормобункерів;

4) від племінної птиці (батьківського стада) відбір проб проводиться на всіх стадіях утримання птиці та інкубаторії, як зазначено в підпункті 1 пункту 3.4 та додатку 1. Кількість точок, звідки слід відбирати окремі проби посліду з метою формування загальної проби, становить:

200 − для 250-349 птахів;

220 − для 350-449 птахів;

250 − для 450-799 птахів;

260 − для 800-999 птахів;

300 − для 1000 і більше птахів;

5) відбір проб від інших видів свійських птахів та птахів, які утримуються в неволі (у тому числі декоративної, дрібної, екзотичної, мисливської): 

повторно відібрати проби від птахів стада, що підпадає під підозру в зараженні, як вказано у підпункті 5 пункту 3.3 та таблиці 2; 

для визначення джерела виникнення сальмонельозу відібрати: 

7 обов’язкових зразків (пулів) технологічної специфікації з кожного приміщення в залежності від типу утримання птиці:

при клітковому утриманні птиці відбирають:

3 природно змішані проби посліду з наступних технологічних об’єктів: транспортеру для посліду або стрічок, скребків та ями для посліду або інших підручних предметів для видалення посліду в залежності від типу клітки у  приміщенні, коробів. Кожна з 3 проб посліду, зібраних у господарстві, повинна мати вагу не менше 100 грамів, або весь, що є в наявності на час відбору, якщо вага його менша (для маленьких зграй птахів);

2 проби (пули) технологічного пилу, відібраних з верху та низу кліток або інших поверхонь у приміщенні, кормобункерів, кожна проба вагою по                     50 грамів; 

не менше 2 змивів, кожний − з поверхні не менше 900 см2, з технологічних поверхонь приміщення: кліток, стін, транспортерів, обладнання, коробів, балок, повітропроводів, вентиляторів, кормобункерів; 

при утриманні на підлозі або вільному вигулі птахів відбирають: 

3 змішані проби з підстилки та вологого сміття з підлоги, відібраних              3 парами бахіл − шкарпеток з різних місць приміщення, щоб охопити всю поверхню підлоги, або замінити на відбір тканевими тампонами, як вказано у пункті 5.3; 

2 змішані проби технологічного пилу (50 грамів) з яйцетранспортеру, стрічок або інших ємностей для збору яєць та з різних місць приміщення (стіна, повітропровід, вентилятори, труби, балки, кормобункери, столи інше), або замінити на відбір тканевими тампонами, як вказано у пункті 5.3; 

не менше 2 змивів (тканевих тампонів), кожний − з поверхні не менше   900 см2, з технологічних поверхонь приміщення: кліток, стін, транспортерів, обладнання, балок, повітропроводів, вентиляторів, кормобункерів, столів, коробів, або з інших предметів утримання птиці; 

крім цього, відбираються додаткові зразки:

до 500 грамів кормів з кожної партії, завезеної в птахогосподарство або виробленої в птахогосподарстві (особливу увагу приділити складовим тваринного походження) на час виникнення підозри у зараженні птиці.

Серед невеликих стад птахів та дрібних видів птахів малої кількості, які утримуються в малих приміщеннях (у тому числі клітках, вольєрах): відбирають 1-2 проби змивів пилу вологими такневими тампонами з комбінованих поверхонь по всьому приміщенню (клітці), а також проби посліду, підстилки, вологого сміття з підлоги, де утримувалась птиця та проби кормів в репрезентативних об’ємах, дотримуючись вимог підпункту 5 пункту 3.3 та таблиці 2.

 

5.3. Загальні вимоги до відбору проб технологічної специфікації:

 

1) змішана проба посліду формується з окремих проб свіжого посліду вагою не менше 1 грам, відібраних випадково з різних (до 60) місць кожного пташника, кількість проб залежить від кількості птахів у пташнику. З кожного пташника необхідно відібрати по дві змішані проби для дослідження.

Проби змішаного посліду відбираються від поголів’я, яке утримується в клітках, зазвичай зі стрічок для посліду, зі шкребків або з ям, в залежності від типу пташника:

зі стрічок для посліду, встановлених під кожною кліткою, які періодично включаються і розвантажуються в контейнер;

із системи ям для посліду, в яких дифлектори, розташовані під клітками, направлені в яму, розташовану під пташником;

із системи ям для посліду одного пташника, в якому клітки розташовані в ярусах і послід потрапляє прямо в яму.

Загальна проба змішаного посліду повинна представляти кожен ряд пташника;

2) проби шкарпеток (бахіл) та/ або пилу відбирається наступним шляхом:

поверхня бахіл – шкарпеток зволожується за допомогою спеціального розчинника (наприклад, 0,8 % розчин хлориду натрію, 0,1 % пептону на нейтральній стерильній воді або стерильна вода з будь-яким іншим розчинником, допущеним компетентним органом).

Необхідно забезпечити, щоб всі ділянки в пташнику підпадали під відбір зразків пропорційним способом. Кожна з 2- 5-ти пар шкарпеток (бахіл) повинна охоплювати близько 50-20 % пташника, зразки відбираються шляхом переміщення по пташнику за маршрутом, що дозволяє одержати репрезентативні зразки з усіх частин пташника, у тому числі для зон з твердим покриттям і зон з ґратчастим покриттям (у разі, якщо ходіння по них безпечно).

При завершенні відбору зразків шкарпетки повинні бути акуратно зняті, вивернуті таким чином, щоб не стряхнути прилиплий матеріал, та поміщені в стерильну ємність або банку й промарковані.

У випадку неможливості використання шкарпеток (бахіл) відбір зразків може бути замінений зразком пилу (100 грамів), відібраного із різних місць пташника, шляхом протирання одним або кількома вологими тампонами з текстильної тканини забруднених поверхонь пташника загальною площею не менше 900 см2. 

У випадку утримання стад птиці з поголів’ям менше ніж 100 голів у приміщенні (вольєрі) з обмеженим простором бахіли – шкарпетки можна замінити на тканеві тампони для відбору проб із забруднених пилом та послідом технологічних поверхонь.

 

VІ. Заходи щодо ліквідації сальмонельозу птиці

 

6.1. У разі підтвердження діагнозу захворювання птиці на сальмонельоз птахогосподарство (пташник, відділення, птахівничий майданчик, двір, об’єкт з утримання птиці тощо) оголошують неблагополучним та вводять карантинні обмеження та проводять комплекс ветеринарно-санітарних заходів.

 

6.2. При підтвердженні бактеріологічним методом наявність у птиці                    S. Enteritidis, S. Typhimurium проводять наступні ветеринарно-санітарні заходи: 

всю птицю (у тому числі племінну/батьківське стадо) або кондиційний молодняк неблагополучного пташника (майданчика), двору забивають і направляють на промислову переробку (з обов’язковою термічною обробкою, яка гарантує знезаражування сальмонел) або на утилізацію. Такі продукти промислової переробки використовуються для споживання людиною, якщо вони відповідають таким критеріям: “Сальмонела: - відсутня в 25 грамах”;

інкубаційні яйця, які інкубуються, виведений добовий молодняк та молодняк, який не досягнув кондиційної живої ваги, знищуються та утилізуються;

не інкубаційні яйця знищуються;

до забою забороняється переміщення птиці із неблагополучних пташників усередині господарства (відділення, ферми, площадки, зони, бригади), крім відправлення птиці на забій;

забораняється реалізація яєць та продуктів забою від хворої, інфікованої птиці в торговельну мережу;

забороняється використання яєць та продуктів забою, отриманних від птиці з неблагополучних  пташників, без термічної обробки;

забороняється використання продуктів забою птиці без попереднього знезараження.

При підтвержденні діагнозу на сальмонельоз птиці                             (виявленні S. Enteritidis, S. Typhimurium) територіальні органи компетентного органу повідомляють структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних (міських) державних адміністрацій.

 

6.3. У неблагополучному птахогосподарстві (об’єкті з утримання птиці), при виявленні бактеріологічним методом S. Gallinarum, S. Pullorum, S. Arizonae та інших серотипів сальмонел, визначених у підпунктах 1 та 2 пункту 1.4, проводять комплекс ветеринарно-санітарних заходів, що:

1) забороняють:

вивіз інкубаційних яєць та птиці в інші птахогосподарства;

до забою переміщення птиці із неблагополучних пташників усередині господарства (відділення, ферми, площадки, зони, бригади), крім відправлення птиці на забій;

реалізацію яєць, яйцепродуктів та продуктів забою від хворої, інфікованої птиці в торгівельну мережу;

використання продуктів забою птиці без попереднього знезараження;

використання товарних яєць, яйцепродуктів та продуктів забою, отриманих від птиці з неблагополучних на сальмонельоз пташників, без обов’язкової термічної обробки або обробки методом, який гарантує знищення усіх серотипів сальмонел); 

реалізацію птахопродукції для вживання в їжу людям, якщо вона за результатами лабораторних досліджень не відповідає таким критеріям: “Сальмонела: - відсутня в 25 грамах птахопродукта”;

крім вищевизначеного, у неблагополучних щодо сальмонельозу племінних / батьківських, пробатьківських стадах та в господарствах, які займаються розведенням птиці та її реалізацією, забороняється:  

зберігання інкубаційних яєць, отриманих від підозрілої у захворюванні або хворої птиці разом з інкубаційними яйцями, отриманими від здорової птиці;

інкубація яєць із неблагополучного пташника, майданчика (площадки, ферми, бригади, зони); 

крім вищевизначеного, у неблагополучних щодо сальмонельозу стадах іншої птиці (у тому числі страусів, качок, гусей, фазанів, перепілок, куріпок, цесарок, папуг декоративної, мисливської, екзотичної, спортивної, ловчої, зоопаркової та іншої птиці), яка утримується в неволі, забороняється:

вигульне утримання всіх видів птиці на прилеглих територіях, озерах, річках;

переміщення, обмін, а також продаж декоративної, екзотичної (у тому числі голубів), зоопаркової птиці та інкубаційних яєць від них, брати участь у змаганнях спортивних голубів, у виставках тощо;

випуск птиці, яка утримується в неволі для поповнення поголів’я мисливських видів птиці у мисливські угіддя або природне середовище;

переміщення, обмін, реалізація інкубаційних яєць та домашньої птиці, яка утримується громадянами (птахопродукції), за межі господарства, об’єкта з утримання птиці/двору.

2) дозволяють: 

ввезення у господарство інкубаційних яєць і добового молодняку птиці з господарств, благополучних щодо інфекційних хвороб птиці, за умови інкубації яєць в окремому інкубаторії після його санації (окремо від яєць даного господарства) та ізольованого вирощування отриманого молодняку; 

інкубацію яєць, отриманих від птиці з благополучних пташників, вільних від сальмонел, для внутрішньогосподарських потреб (наприклад, для вирощування бройлерів);

переведення інкубаційних яєць у товарні з подальшим використанням в умовах, які гарантують знешкодження сальмонел (з обов’язковою термічною обробкою або обробкою методом, який гарантує знищення усіх серотипів сальмонел); 

переведення виведеного добового племінного/батьківського молодняку та дорослої племінної птиці / батьківського стада, пташника (майданчика) у промислову групу для одержання харчових яєць, вирощування/забій на м’ясо;   

проведення лікування цінних порід птиці антимікробними препаратами з визначенням їх чутливості;

залишати інкубаційні яйця, отримані від племінного/ батьківського стада курей м’ясних порід, які знаходяться на різних стадіях інкубації, до закінчення періоду інкубації та використовувати для внутрішніх потреб (вирощування/забій на м’ясо) господарства без права реалізації в інші птахогосподарства або населенню; 

вирощувати добовий молодняк племінної птиці / птиці батьківських стад м’ясних порід до досягнення забійних кондицій та забивати на м’ясо, а яєчних порід – після досягнення забійних кондицій – забивати на м’ясо або переводити у товарне стадо; 

вирощувати поголів’я птиці, в якої було виявлено інші серотипи сальмонел (під контролем компетентного органу та обов’язковим лабораторним контролем) до досягнення кондиційної ваги з подальшим забоєм; 

реалізація в торгівельну мережу харчових яєць, отриманих від птиці із благополучних пташників, після отримання негативних результатів лабораторного дослідження;

перевезення харчових яєць після погодження з державною службою ветеринарної медицини, отриманих від птиці з неблагополучних на сальмонельоз пташників, при додержанні відповідних умов до місця їх знезараження під контролем спеціаліста державної ветеринарної медицини;

використання харчових яєць після знешкодження сальмонел термічним методом або обробкою їх методом, який гарантує знищення усіх серотипів сальмонел; 

надходження до центрів пакування харчових яєць, якщо будуть здійснені заходи щодо запобігання перехресного забруднення  яєць із інших стад;

під контролем державної служби ветеринарної медицини та обов’язковим лабораторним контролем вирощувати бройлерів та індиків, до досягнення кондиційної ваги з подальшим забоєм; 

продукція до реалізації для вживання в їжу людям, якщо за результатами лабораторних досліджень вона відповідає таким критеріям: “Сальмонела: - відсутня в 25 грамах”;

проводити лікування бройлерів та індиків неблагополучних пташників, за потреби, антимікробними препаратами, керуючись вимогами розділу 7 цієї Інстукції; 

використання продукції, одержаної від стад птиці (бройлерів та індиків на відгодівлі), яка лікувалася антибіотиками, після закінчення періоду   коренціїї (виведення) антибіотику. До цього часу яйця, одержані від птиці, яка підлягала лікуванню, направляють на утилізацію або на термічну обробку, яка б гарантувала знищення сальмонел, на корм тваринам, крім птиці;

птицю, яка заражена збудником або збудниками, але кондиційна за масою, забивати на м’ясо у забійному цеху господарства в кінці зміни або на санітарній бойні з подальшим направленням продуктів забою на промислову переробку, яка гарантує знищення збудника або на утилізацію (згідно з вимогами ветеринарно-санітарної експертизи, пункт 6.8 цієї Інструкції);

за необхідності проведення лікування екзотичної, декоративної, спортивної, ловчої, зоопаркової та іншої птиці, яка утримується в неволі антимікробними препаратами з визначенням їх чутливості.

 

6.4. Інфіковані харчові яйця та харчові яйця, які були визначені як джерело інфекції певного спалаху захворювання харчового походження у людей можуть використовуватись для споживання людиною лише у разі їх обробки методом, який гарантує знищення усіх серотипів сальмонел. 

Такі харчові яйця повинні бути:

промарковані позначенням, яке чітко відрізняє їх від інших харчових яєць благополучних стад; 

переведені у нижчу категорію, наступну за попередньою (так харчові яйця класу «А» будуть вважатися харчовими яйцями класу «В»). Харчові яйця класу В маркують відповідними позначеннями – обведене коло в діаметрі не менше 12 мм навколо літери «В» (яка є не менше 5 мм у висоту) або легко помітна кольорова пляма не менше 5 мм в діаметрі.

 

6.5. У племінних господарствах (зонально-дослідні станції, експериментальні господарства, племптахозаводи, репродуктори I і II порядків, інші птахогосподарства), які мають племінні / батьківські, пробатьківські стада птиці) або у тих господарствах, що займаються розведенням птиці та її реалізацією, вирішують з державною службою ветеринарної медицини питання про доцільність їх утримання та лікування або забиття. 

 

6.6. У разі виявлення сальмонел, у тому числі вакцинних штамів, в продуктах птахівництва, останні повинні бути відізвані та повернуті власнику. Така продукція може бути відправлена на утилізацію або промпереробку, яка б гарантувала знезараження сальмонел у даному продукті. 

 

6.7. З метою швидкої ліквідації спалаху хвороби, викликаної іншими серотипами сальмонел, крім зазначених в абзаці першому пункту 6.2, за погодженням з власником господарства та за розпорядженням головного державного інспектора ветеринарної медицини області допускається забій всієї птиці неблагополучного пташника (майданчика, відділення) з дотриманням відповідних ветеринарно-санітарних вимог. 

 

6.8. При відсутності у птахогосподарстві забійного цеху птицю для забою вивозять на птахопереробні підприємства з відміткою у ветеринарному свідоцтві Ф-1 про інфікування даного птахопоголів’я сальмонелою. При цьому потрібно дотримуватися вимог, зазначених у Правилах перевезення тварин, птиці та інших вантажів, які підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09 грудня 2002 року № 873, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за                   № 1032/7320. 

 

6.9. Забій птиці проводять у відповідності з Ветеринарно-санітарними правилами для суб’єктів господарювання (підприємств, цехів) з переробки птиці та виробництва яйцепродуктів, затвердженими наказом Головного Державного інспектора ветеринарної медицини України від 07 вересня 2001 року № 70, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 року за                   № 849/6040, з дотриманням ветеринарно-санітарних вимог, що виключають поширення інфекції. 

 

6.10. Ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою птиці проводять відповідно до Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 07 червня 2002 року № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 21 червня 2002 року за № 524/6812. 

6.11. У неблагополучних господарствах проводять аерозольну дезінфекцію благополучних щодо сальмонельозу пташників у присутності птиці відповідно до вимог Інструкції з проведення санітарної обробки – дезінфекції, дезінсекції та дератизації об’єктів птахівництва.

 

6.12. При виявленні сальмонел у кормах для згодовування птиці необхідно заборонити застосовувати їх та видалити із пташника. Інфіковані корми потрібно утилізувати або провести їх знезараження за допомогою різних методів: пропарювання, гранулювання, екструдування та інші. 

 

6.13. Пух, пір’я від інфікованої та підозрілої в інфікуванні птиці  сальмонельозом пакують у подвійну водонепроникну тару з написом “Підлягає дезінфекції” і вивозять на переробні підприємства із зазначенням у ветеринарному свідоцтві про неблагополуччя господарства щодо сальмонельозу. 

 

6.14. У неблагополучних пташниках, прилеглій території, підсобних приміщеннях та у забійних цехах після забою птиці проводять ветеринарно-санітарні заходи відповідно до вимог Інструкції з проведення санітарної обробки – дезінфекції, дезінсекції та дератизації об’єктів птахівництва. 

 

6.15. У неблагополучних господарствах щодо сальмонельозу проводять комплекс ветеринарних заходів, спрямованих на забезпечення належного санітарного стану всіх птахівничих приміщень, інкубаторію, проводять  профілактичну дезінфекцію приміщень.

 

6.16. У випадку виникнення сальмонельозу у птахогосподарстві  та об’єктах з утриманням птиці послід із інфікованих пташників транспортують до послідосховища, де обов’язково проводиться його знезаражування одним із способів: біологічним, біотермічним (тривале витримування – не менше півроку), хімічним (аміаком, формальдегідом тощо), фізичним (термічна обробка, спалювання тощо) з подальшим бактеріологічним дослідженням на наявність сальмонел.

 

6.17. Птицю, завезену у птахогосподарство, що оздоровлюється, в період карантинних обмежень досліджують на сальмонельоз бактеріологічним методом, а також у птахогосподарстві під контролем компетентного органу проводяться такі заходи:

бактеріологічне дослідження трупів (внутрішні органи і сліпі відростки кишечника) птиці, яка загинула в період вирощування і несучості;

бактеріологічне дослідження 7 об’єднаних проб (пулів) технологічної специфікації як посліду з одного пташника, так і від оточуючого птицю середовища проби пилу та мазки з клоаки птиці;

контроль за застосуванням антибіотиків та пробіотиків із лікувальною метою, враховуючи вікові межі птахів;

бактеріологічне дослідження кормів тваринного походження (кожна партія) і комбікорму (кожна п’ята партія), що надходять у господарство і виробляються в ньому, та при збереженні їх насипом більше 10 днів;

бактеріологічний контроль, що включає в себе мікробіологічне дослідження пилу, відходів інкубації, меконію добового молодняку –                      по 30 проб з кожного інкубатора та 30 ембріонів – задохликів з кожної закладеної благополучної партії інкубаційних яєць. 

Усі дослідження необхідно проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини або уповноважених лабораторіях, визначених компетентним органом на проведення таких досліджень.

При виявленні сальмонел у процесі ліквідації захворювання проводять  повторні ветеринарно-санітарні заходи до отримання негативних результатів.

6.18. Завіз птиці у неблагополучні по сальмонельозу пташники (об’єкти з утримання птиці) дозволяється через 30 днів після проведення санітарного забою/утилізації інфікованого птахопоголів’я та звільнення від цієї птиці пташника(ів), вигула(ів), примішень(я), об’єктів(а) з утримання птиці, після проведення всіх необхідних організаційно-господарських, протиепізоотичних, ветеринарно-санітарних заходів з ліквідації захворювання, у тому числі механічного очищення, миття та заключної дезінфекції (дезінсекції, дератизації) пташника(ів), вигула(ів), примішень(я), де утримувалось інфіковане птахопоголів’я.

6.19. Карантинні обмеження щодо сальмонельозу птиці знімають з птахогосподарства (майданчика, бригади, площадки, зони, об’єкта з утримання птиці):

після того, як будуть отримані два негативні результати від двох бактеріологічних досліджень біоматеріалів від птиці проведених послідовно в проміжку в 21 день один від одного; 

за відсутності нових захворювань птиці на сальмонельоз.

6.20. Господарство вважається благополучним, якщо протягом наступних 12 місяців не було зареєстровано позитивних щодо сальмонельозу результатів лабораторних досліджень (біоматеріалів від птахів та з оточуючого їх середовища), проведенних, як визначено у розділах 3, 2 цієї Інструкції, та були відсутні клінічні, патолого-анатомічні прояви захворювання птиці на сальмонельоз. 

 

VIІ. Використання антибактеріальних препаратів

7.1. Антибактеріальні препарати не повинні застосовуватись як специфічний метод керування сальмонельозом у птиці. 

7.2. Як виключення, за згодою територіального органу компетентного органу, антибактеріальні препарати, зареєстровані в Україні, можуть бути використані за таких умов: 

при виявленні захворювання молодняку птиці на сальмонельоз, викликаного іншими сероварами сальмонел, крім зазначених у пункті 6.2 цієї Інструкції, до яких чутливий збудник, виділений у даному господарстві;

з метою полегшення перебігу захворювання інфікованої птиці з клінічними ознаками сальмонельозу; 

коли інфіковане поголів’я було оброблене антибактеріальними препаратами і яке все ще відноситься до ураженого сальмонелою; 

з метою застосування належних заходів в племінних стадах, які направлені на зменшення, на скільки це можливо, ризику поширення сальмонел до іншої птиці в племінній піраміді; 

для збереження цінного генетичного матеріалу племінної птиці з метою утворення нових вільних від сальмонельозу стад, включаючи “цінних” порід; 

для стад, що мають небезпеку передачі сальмонельозу через покоління; 

використання стада для дослідних цілей; 

для курчат, одержаних з інкубаційних яєць, зібраних від птиці, що оброблялась антибактеріальними препаратами - за результатами відбору проб для дослідження протягом двох тижнів з моменту виведення за схемою, щоб виявити 1 % розповсюдження уражених сальмонелами з 95 % вірогідністю:

в особистих селянських господарствах, зоопарках, при утриманні птиці в неволі (мисливські види, дрібна, декоративна, екзотична птиця тощо). 

Згода надається територіальним органом компетентного органу на разовій основі для інших цілей, ніж управління сальмонельозом, відмінних від контролю сальмонельозів серед птахопоголів’я, підозрюваного у зараженні сальмонельозною інфекцією, зокрема у випадку епідеміологічних розслідувань спалахів харчових токсикоінфекцій або при виявленні сальмонели в інкубаторі чи у птахогосподарстві (фермі, відділенні, пташнику).

Територіальні органи компетентного органу можуть прийняти рішення стосовно допущення до обробки стада антибактеріальними препаратами без попередньої згоди під час виникнення критичної ситуації (епідеміологічні розслідування  харчових  отруєнь)  щодо  стану  птиці,  при   цьому   офіційному лікарю ветеринарної медицини, закріпленому за даним птахогосподарством, належить провести відбір проб у встановленому порядку з подальшим терміновим повідомленням територіальних органів ветеринарної медицини про проведення лікування птахопоголів’я антибіотиками. В даному випадку стада птахів вважатимуться інфікованими сальмонелою. 

Територіальні органи компетентного органу здійснюють обмін інформацією із структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних (міських) державних адміністрацій та Міністерством охорони здоров’я України з питань охорони здоров’я щодо питомої ваги провідних та вперше виявлених в країні сероварів сальмонел, а також виявлення та циркуляції стійких до дії антибактеріальних препаратів, штамів сальмонел.

7.3. Застосування антимікробних препаратів повинно контролюватись виробником з наданням звітності до територіального органу компетентного органу. Використання антимікробних препаратів повинно базуватись на програмі відбору проб для бактеріологічних досліджень виділених культур сальмонел на чутливість до антибактеріальних препаратів та результатах бактеріологічних досліджень на чутливість. 

7.4. Яйця, отримані в період застосування зазначених препаратів та в період очікування виведення залишків цих препаратів, забороняється використовувати з харчовою метою.

 

7.5. При використанні антибіотиків забій птиці дозволяється лише після  закінчення термінів каренції (очікування виведення залишків цих препаратів) їх виведення залежно від групи антибіотиків.

Дорослу птицю забивають на м’ясо з дотриманням ветеринарно-санітарних правил, що виключають поширення інфекції, та відповідних  досліджень на наявність залишкової кількості антибактеріальних препаратів. 

 

7.6. Використання антибактеріальних препаратів (у тому числі антибіотиків) при виявленні сальмонел у птиці дорослого стада перед забоєм (яєчного чи бройлерного) не допускається. 

 

7.7. Вимоги, викладені в цьому розділі, не поширюються на речовини,   мікроорганізми чи препарати, зареєстровані для використання як харчові добавки.

 

7.8. Використання антимікробних препаратів повинно базуватись на результатах бактеріологічних досліджень та встановленні стійкості виявлених мікроорганізмів до них.

 

7.9. При використанні антибактеріальних препаратів птицю витримують до їх повного виведення та проводять постійний нагляд та звітування з боку територіальних органів компетентного органу.

7.10. При проведенні перевірок птахогосподарств територіальні органи компетентного органу обов’язково повинні перевіряти використання антибактеріальних препаратів, інформацію про перевірку зазначати у відповідних звітах.

7.11. Офіційні лікарі ветеринарної медицини на птахопідприємствах повинні постійно здійснювати контроль за використанням антибактеріальних препаратів у птахогосподарствах. Результати таких перевірок повинні бути відображені у звіті або відповідному журналі.

Застосування антибактеріальних препаратів (у тому числі антибіотиків) у кожному конкретному випадку здійснюється лише за погодженням    територіального органу компетентного органу.

 

 

VIIІ. Використання вакцин проти сальмонельозу птиці

 

8.1. Щеплення птиці проти сальмонельозу є додатковим заходом для профілактики та ліквідації захворювання. При цьому використовуються вакцини інактивовані, живі, аутогенні, ассоційовані, прості та комбіновані. Вакцини, що використовуються для вакцинації птиці, повинні бути зареєстровані в Україні.

 

8.2. Використання живих вакцин проти сальмонельозу птиці в особистих селянських господарствах (приватному секторі населення) заборонено. 

Про застосування живих вакцин та методів диференціації вакцинних штамів органи ветеринарної медицини обов’язково інформують структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних (міських) державних адміністрацій та Міністерство охорони здоров’я України з питань охорони  здоров’я.

 

8.3. Підставою для введення обов’язкової вакцинації на території України є розповсюдженність захворювання птахопоголів’я на сальмонельоз більше ніж у 10 % птахогосподарств за узагальненими результатами лабораторних досліджень.

Підставою для відміни обов’язкової вакцинації на території країни є зменшення розповсюдженності захворювання птиці на сальмонельоз менше ніж у 10 % птахогосподарств або ліквідація захворювання.

 

8.4. Рішення на проведення вакцинації птиці у птахогосподарстві повинне прийматися після врахування результатів оцінки ризиків, аналізу та вивчення епізоотичної ситуації у птахогосподарстві і регіоні, результатів лабораторних досліджень на сальмонельоз птахопоголів’я (у тому числі виробничих поверхонь об’єктів, де утримується птиця) та за погодженням з державними територіальними органами компетентного органу.

 

8.5. Передумовою вакцинації птахопоголів’я в господарстві є    (спорадичне, регулярне, спонтанне, постійне, періодичне) виникнення лабораторно підтверджених позитивних випадків захворюваності на сальмонельоз, що періодично повторюються серед птахопоголів’я більш ніж у 1 - 2 пташниках на кожному із структурних підрозділів (відділку, бригаді, майданчику, філії, зоні, фермі, тощо); не благополучне та/або стаціонарно неблагополучне птахогосподарство; якщо птахогосподарство знаходиться в загрозливій по сальмонельозу зоні;  коли протягом двох циклів вирощування – підряд були підтверджені випадки виявлення Salmonella Enteritidis та Salmonella Typhimurium у господарстві.

Вакцинацію птахопоголів’я у птахогосподарстві у наступних циклах утримання птиці можна відмінити після повного оздоровлення від сальмонельозної інфекції птахогосподарства та якщо було щомісячно підтверджено відсутність Salmonella у господарстві протягом останніх                   12 місяців.

 

8.6. Застосування живих вакцин проти сальмонельозу птахів забороняється:

1) якщо встановлено, що призначення цих вакцин для вакцинації птиці суперечить реалізації національної програми з діагностики, контролю та ліквідації сальмонельозу серед птахів або ускладнить засвідчення відсутності зараження живої птиці або продукції від птиці, яка підлягала вакцинації;

2) якщо в господарстві, в регіоні не було зареєстровано випадків захворювання птиці на сальмонельоз;

3) якщо дія інактивованих вакцин ефективна;

4) на племінній птиці та батьківських стадах птиці;

5) на продуктивній товарній (свійській) птиці протягом періоду виробництва (відкладання) яєць та під час періодів її розмноження; 

6) якщо виробник вакцини не забезпечує відповідний бактеріологічний метод дослідження зразків, щоб розрізнити (диференціювати) вакцинні штами від диких (польових, епізоотичних) типів штамів Salmonella.

 

8.7. Вакцинація птиці проти захворювання Salmonella Enteritidis може визивати перехресні реакції на специфічні серологічні тестування до Salmonella Pullorum та Salmonella Gallinarum, тому необхідно це враховувати при плануванні заходів з боротьби із цими збудниками.

 

IХ. Правила безпеки для обслуговувального персоналу в неблагополучних птахогосподарствах

 

9.1. Працівники птахогосподарств повинні проходити попередній (до прийняття на роботу) і періодичний (один раз в рік) профілактичні медичні огляди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок, дотримуватися санітарно-гігієнічного режиму на підприємстві та правил особистої гігієни».

 

9.2. Обслуговувальний персонал забезпечується мийними та дезінфекційними засобами, спеціальним одягом, індивідуальними засобами    захисту (респіраторами, окулярами, рукавичками, спецодягом, спецвзуттям), які мають запобігати інфікуванню. Серед працівників птахогосподарств, відповідальними особами обов’язково проводиться роз’яснювальна робота щодо дотримання правил особистої гігієни. 

 

9.3. Спецодяг та спецвзуття після кожної зміни знезаражують у параформаліновій камері, разовий одяг спалюють. 

 

9.4. Особи, що працюють із дезінфекційними засобами, повинні дотримуватись правил особистої гігієни.

При проведенні аерозольної дезінфекції та використанні препаратів, що подразнюють слизову оболонку очей та органів дихання, працювати дозволяється тільки в протигазах або респіраторах та захисних окулярах, а при контакті з концентрованими розчинами необхідно користуватися гумовими рукавичками. 

 

9.5. Палити та вживати їжу під час роботи з дезінфекційними речовинами забороняється. Після проведення ветеринарно-санітарних робіт обличчя та руки необхідно вимити теплою водою з милом, руки продезінфікувати. 

 

9.6. Після забою птиці з майданчиків (площадок, ферми), на яких була виділена сальмонела, обслуговуючий персонал допускається до роботи після проходження медичного огляду (проведення лабораторних досліджень). 

                                                                                       

Директор Департаменту

тваринництва

М.М. Кваша

                                                                                        

 

                                                                                           Додаток 1

до Інструкції з профілактики

та ліквідації сальмонельозу

птиці (пункт 3.4)

 

Схема кількості та кратності відбору зразків

для дослідження на сальмонельоз на потужностях (об’єктах) в межах офіційного контролю, що займаються утриманням стад птиці (продуктивної птиці яєчних порід, м’ясних порід, племінної птиці, а також продуктивної яєчної птиці та птиці на м’ясо) та потужностях (об’єктах) з виробництва птахопродуктів (яєць, м’яса)

 

№ з/п

Дослідний об’єкт

Об’єкт аналізу

Дослідний матеріал

Кількість зразків/
кратність відбору

1

2

3

4

5

I. Схема проведення контролю сальмонельозу курей-несучок (та для іншої яєчної продуктивної птиці) у птахогосподарствах

1.

Товарне стадо птиці

Добовий молодняк

трупи

10 гол. з кожної партії / при формуванні стада (з машини)

підстилка з ящиків для транспорту-вання

загальна проба 300 г, відібрана з різних ящиків / при формуванні стада (з машини)

За два тижні до відкладання яєць:

2 проби по 150 г з стрічок для видалення посліду, скребків, ям і т.д./ з кожного пташника, відібрані із 60 різних місць

кліткове утримання

послід

 

 

напільне утримання

послід

1 об’єднана проба, що складається з 2-х пар шкарпеток (бахіл), які були використані для відбору посліду усередині кожного пташника

Продуктивне стадо:

2 проби по 150 г з стрічок для видалення посліду, скребків, ям і т.д./з кожного пташника, відібрані із 60 різних місць ***

кліткове утримання

послід

напільне утримання

послід

1 об’єднана проба, що складається з 2-х пар шкарпеток (бахіл), які були використані для відбору посліду усередині кожного пташника ***

За два тижні до забою птиці:

2 проби по 150 г з стрічок для видалення посліду, скребків, ям і т.д./з кожного пташника, відібрані із 60 різних місць ***

кліткове утримання

послід

напільне утримання

послід

1 об’єднана проба, що складається з 2-х пар шкарпеток (бахіл), які були використані для відбору посліду усередині пташника ***

2.

Продукти птахівниц-тва

Товарне яйце

яйця

2 об’єднані проби(по 5 яєць кожна) з кожного пташника / 1 раз на місяць

змиви з яєць

1 об’єднана проба, взята із поверхні 10 яєць

 

 

                      

Продовження додатка 1

 

1

2

3

4

5

 

 

Тушка птиці (при забої продуктивного стада)*

шкіра шиї

5 об’єднаних проб, що складаються із зразків шкіри шиї по 10 г, відібраних від 15 тушок птиці після охолодження (5 x 30 г) / 1 раз на тиждень

3.

 

 

Санітарно-гігієнічний контроль приміщень та обладнання

 

 

Обладнання пташника та кормобункер

змиви (пил)

змиви, взяті в загальному з площі 900 см

2

або зразки пилу не менш як з 10 різних місць дослідного об’єкта (1 загальна проба змиву / 1 раз на 16 тижнів)

Обладнання яйцескладів

змиви

змиви, взяті в загальному з площі 900 см

2

або зразки пилу не менш як з 10 різних місць дослідного об’єкта (1 загальна проба змиву / 1 раз в квартал) 

Обладнання цехів сортування яєць

змиви

змиви, взяті в загальному з площі 900 см2 або зразки пилу не менш як з 10 різних місць дослідного об'єкта (1 загальна проба змиву / 1 раз в квартал) 

Забійний цех*

змиви

по ходу технологіч-ного процесу

змиви, взяті з площі 900 см2 або зразки пилу не менш як з 10 різних місць дослід-ного об'єкта, взяті через 1 год. після початку робочого процесу (1 проба змиву / 1 раз на місяць)

 

 

змиви

змиви, взяті в загальному з площі 900 см2 або зразки пилу не менш як з 10 різних місць дослідного об’єкта, взяті через 12 год. після санітарної обробки цеху (1 загальна проба змиву / 1 раз на місяць) 

4.

Корми

Корми (та їх складові тваринного походження)

 

 

корми

1 зразок по 0,5 кг зкожної п’ятої партії кормів, що поступає / виробляється для годівлі, за умови вироблення кормів одним виробником

Обладнання кормоцеху / кормоскладу

змиви

змиви, взяті в загальному з площі 900 см2 або зразки пилу не менш як з 10 різних місць дослідного об'єкта (1 загальна проба змиву / 1 раз в квартал) 

II. Схема проведення контролю сальмонельозу племінної птиці в птахогосподарствах

 

1.

 

 

 

Племінна птиця

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Добовий молодняк

трупи

10 гол. з кожної партії/при формуванні стада (з машини)

Підстилка з ящиків для транспорту -вання

Змішана проба посліду, відібрана з різних ящиків масою не менше 200 г/ при формуванні стада (або з машини)

Чотирьохтижнева птиця

 

 

трупи

10 гол. з кожного пташника /1 раз від птиці чотирьохтижневого віку 

кліткове утримання

послід

2 проби по 150 г з стрічок для видалення посліду, шкребків, ям і т. д. / з кожного пташника 

напільне утримання

послід

2 об’єднані проби, що складаються з 5-ти пар шкарпеток (бахіл), які були використані для відбору посліду у кожному пташнику

 

Продовження додатка 1

 

1

2

3

4

5

 

 

За два тижні до відкладання яєць

 

 

 

 

 

кліткове утримання

послід

2 проби по 150 г з стрічок для видалення посліду, шкребків, ям і т. д./ з кожного пташника 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

напільне утримання

послід

2 об’єднані проби, що складаються в загальному з 5-ти пар шкарпеток (бахіл), які були використані для відбору посліду усередині кожного пташника 

Кожен другий тиждень протягом періоду відкладання яєць

 

кліткове утримання

послід

2 проби по 150 г з стрічок для видалення посліду, шкребків, ям і т.д. / з кожного пташника

напільне утримання

послід

2 об’єднані проби, що складаються в загальному з 5-ти пар шкарпеток (бахіл), які були використані для відбору посліду усередині кожного пташника

Обладнання цехів сортування яєць

змиви

змиви не менш 10 з різних місць дослідного об’єкта, взяті в загальному з площі 900 см2 (1 загальна проба змиву для дослідження / 1 раз в квартал)

2.

Санітарно-гігієнічний контроль приміщень та обладнання

 

змиви по ходу технологічного процесу

змиви не менш як з 10 різних місць дослідного об'єкта, взяті в загальному з площі 900 см2, взяті через 1 год. після початку робочого процесу (1 загальна проба змиву для дослідження / 1 раз на місяць)

3.

Забійний цех*

Обладнання забійного цеху

змиви

змиви не менш 10 з різних місць дослідного об’єкта, взяті в загальному з площі 900 см2, взяті через 12 годин після санітарної обробки цеху (1 загальна проба змиву для дослідження / 1 раз на місяць) 

Тушка птиці  (при забої продуктивного  стада)

шкіра шиї

5 об’єднаних проб, що складається із зразків шкіри шиї по 10 г, відібраних від 15 тушок птиці після охолодження (5 х 30 г) / 1 раз на тиждень 

4.

Корми

Корми (та їх складові тваринного походження)

корми

1 зразок по 0,5 з кожної п’ятої партії кормів, що поступає для годівлі, за умови вироблення продукції одним виробником

завезені в один день

Кормооблад-нання пташника, кормобункер

змиви

змиви не менш як з 10 різних місць дослідного об’єкта, взяті в загальному з площі 900 см2 або зразки пилу (1 загальна проба змиву або 100 г пилу для дослідження / 1 раз в квартал)

           

 

 

 

Продовження додатка 1

 

1

2

3

4

5

 

5.

 

 

 

Інкубаторії **)

 

Стіни, обладнання

 

змив об¢єнаний

Не менше 10 змивів, взятих в загальному з площі 900 см2 з різних місць дослідного об’єкта (1 загальна проба змиву для дослідження / 1 раз)

 

 

Інкубаційні лотки

з 5 забруднених лотків, щоб загальна площа складала не менше (900 см2) 1 раз на 16 тижнів

Вивідні лотки

з 900 см2 площі поверхні нижньої частини не менше 5 вивідних лотків, узятий відразу після виведення птиці

Вивідні лотки

яєчна

шкаралупа

по 10 г з 25 різних лотків (тобто загальна маса 250 г) 1 раз на 16 тижнів 

Інкубаційні яйця

ембріони-задохлики

до 30 шт., які загинули в 12-18-денному віці/ кожна партія

Яйця, непридатні для інкубації, які ідуть на продаж

яйця

2 об’єднані проби, (по 5 яєць кожна) з кожного пташника/ 1 раз на місяць

змиви з яєць

1 об’єднана проба, взята із поверхні 10 яєць

Добовий молодняк

меконій, пух

1 об’єднана проба, що складається з 300 г / при виведені птиці 

III. Схема проведення контролю сальмонельозу в птахогосподарствах з утриманням птиці м’ясних порід або птиці на м’ясо (бройлерів, курей, індиків, качок, гусей, голубів, перепелів, фазанів, страусів, інші)

1.

Бройлери, індики, качки, гуси, перепела, голуби, страуси, перепела, фазани, інш

Добовий молодняк

підстилка з ящиків для транспорту-вання

загальна проба 300 г, відібрана з різних ящиків / при формуванні стада (з машини)

Птиця за два тижні перед забоєм

послід

1 об’єднана проба, що складається з 2-х пар бахіл, які були використані для відбору посліду усередині кожного пташника

2.

Корми

Корми (та їх складові тваринного походження)

корми

1 зразок по 0,5 кг з кожної п’ятої партії кормів, що поступає для годівлі, за умови вироблення продукції одним виробником

 

3.

 

 

Санітарно-гігієнічний контроль приміщень та обладнання

Забійний цех*

змиви по ходу технологічного процесу

змиви, взяті в загальному з площі 900 см2,взяті через 1 год. після початку робочого процесу не менш як з 10 різних місць дослідного об’єкта (1 загальна проба змиву для дослідження) / 1 раз на місяць

змиви

змиви, взяті в загальному з площі 900 см2 взяті через 12 годин після санітарної обробки цеху не менш як з 10 різних місць дослідного об'єкта (1 загальна проба змиву для дослідження) / 1 раз на місяць

 

Продовженя додатка 1

 

1

2

3

4

5

 

 

Холодильні (морозильні) камери

змиви

не менше 10 зразків змивів з площі 900 см2 з різних місць дослідного об’єкта (1 загальна проба змиву) / 1 раз на місяць 

Обладнання кормоцеху / кормоскладу

змиви

змиви, взяті в з площі 900 см2 не менш як з 10 різних місць дослідного об'єкта                     (1 загальна проба змиву) / 1 раз в квартал 

           

 

Примітки:* – контроль проводиться у період забою продуктивного стада птиці;

у разі якщо в забійному цеху проводиться забій птиці з різних стад (площадок) /господарств, то контроль проводиться з тією ж періодичністю, але окремо для кожного стада (площадки) / господарства;

** − якщо закладається більше 50000 штук інкубаційних яєць від одного стада - зразки повинні бути відібрані у подвійній кількості;

*** - один раз на рік необхідно відібрати по одному зразку посліду додатково з кожного діючого пташника;

- крім птиці особистих селянських господарств, в яких утримується птиця для власних потреб.

 

 

 Додаток 2

до Інструкції з профілактики

та ліквідації сальмонельозу 

птиці (пункт 3.4)

 

Кількість та кратність відбору зразків продукції птахівництва для дослідження на сальмонельоз в межах офіційного контролю на потужностях (обєктах) з переробки продуктів забою птиці та виробництва яєчних продуктів

 

з/п

Дослідний об’єкт

Об’єкт аналізу

Дослідний матеріал

План відбору зразків (1)

Межі виявлення

 

(2)

 

Кількість зразків/

кратність відбору

n

c

m

M

На потужностях (об'єктах) з виробництва яєчних продуктів та переробки продуктів забою птиці

1

2

3

4

5

6

7

1.

 

 

 

 

Продукти птахівниц-тва

 

 

Яйце-продукти

 

 

 

яєчний порошок

 

5

0

відсутність в 25 г

Проби повинні бути відібрані з 5 різних місць (точкові зразки) загальною вагою 0,2 кг/1 раз на місяць

меланж

5

0

відсутність в 25г

Проби повинні бути відібрані з 5 різних місць (точкові зразки) загальною вагою 0,2 кг/1 раз на місяць

яєчна маса для переробки

5

0

відсутність в 25 г

Проби повинні бути відібрані з 5 різних місць (точкові зразки) загальною вагою 0,2 кг/1 раз на місяць

2.

Санітарно-гігієнічний контроль приміщень та обладнання

Переробний цех

змиви по ходу технологічного процесу

змиви, взяті в загальному з площі 900 см2 через 1 год. після початку робочого процесу з різних місць дослідного об'єкта (1 загальна проба змиву / 1 раз на місяць) 

змиви

змиви, взяті в загальному з площі 900 см2 або зразки пилу не менш як з 10 різних місць дослідного об'єкта (1 загальна проба змиву (пилу)/ 1 раз на місяць) 

Холодильні (морозиль-ні) камери для зберіга-ння яйце- продуктів

змиви

змиви, взяті в загальному з площі 900 см2 або зразки пилу не менш як з 10 різних місць дослідного об'єкта (1 загальна проба змиву (пилу)/ 1 раз на місяць) 

                 

                                                                               Продовження додатка 2

 

На потужностях (об’єктах), що займаються утриманням стад птиці м’ясних порід та переробкою продуктів забою птиці (бройлерів, курей на м’ясо, індиків, качок, гусей, голубів, фазанів, перепелів, страусів, інші.)

1

2

3

4

5

6

7

1

 

 

 

 

 

 

Продукти птахівництва*

 

Тушка птиці

шкіра шиї

50

5(3)

відсутність в 25г

5 об’єднаних проб, що складаються із зразків шкіри шиї по 10 г, відібра-них від 15 тушок птиці після охолодження (5 x 30 г) / 1 раз у 7 днів

 

свіже м’ясо птиці

 

50(3)

0(3)

відсутність в 25г

5 проб, що складаються із зразків, відібраних з 5 різних місць (точкові зразки) вагою 0,3 кг / 1 раз на тиждень

 

Продукти забою птиці

 

субпродукти

 

 

5

 

0

 

 

відсутність в 25г

 

5 проб, що складаються із зразків, відібраних з 5 різних місць (точкові зразки) вагою 0,3 кг / 1 раз на тиждень

 

 

Напівфабрикати

 

5

0

відсутність в 25г

5 проб, що складаються із зразків, відібраних з 5 різних місць (точкові зразки) вагою 0,3 кг / 1 раз на тиждень

 

 

м’ясний фарш

 

5

 

0

 

відсутність в 25г

 

5 проб, що складаються із зразків, відібраних з 5 різних місць (точкові зразки) вагою 0,3 кг / 1 раз на тиждень

 

 

м’ясо механіч-ного обвалювання

5

0

відсутність в 25г

5 проб, що складаються із зразків, відібраних з 5 різних місць (точкові зразки) вагою 0,3 кг / 1 раз на місяць

 

 

Примітки: * − у разі якщо у забійному цеху проводиться забій птиці з різних стад (площадок)/ господарств, то контроль проводиться з тією ж періодичністю, але окремо для кожного стада (площадки)/ господарства;

                                                                                                                                   

                                                                                                    Продовження додатка 2

- крім птиці особистих селянських господарств, в яких утримується менше ніж 350 голів птиці;

(1) - n = кількість одиниць, що складають зразок;

c = кількість зразків, в яких виявлена сальмонела (межі виявлення(2) m = M);

(3)- 50 зразків одержують з 10 послідовних кількостей відбору зразків.

Інтерпретація результатів: Сальмонела в зразках:

задовільний - при наявності Сальмонел максимум у зразках c/n;

незадовільний - при наявності Сальмонел більше ніж в зразках c/n.

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Змін до Інструкції з проведення санітарної                     обробки – дезінфекції, дезінсекції та дератизації об’єктів птахівництва”

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

З метою забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в державі та приведення нормативно-правових актів у відповідність до чинного законодавства виникла нагальна необхідність у внесенні змін до Інструкції з проведення санітарної обробки – дезінфекції, дезінсекції та дератизації об’єктів птахівництва, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 20 червня 2007 року № 69, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 липня 2007 року за № 813/14080, та відповідно у розробленні проекту наказу “Про затвердження Змін до Інструкції з проведення санітарної                      обробки – дезінфекції, дезінсекції та дератизації об’єктів птахівництва” (далі - проект наказу).

 

2. Мета і шляхи її досягнення

Мета розробки проекту наказу полягає в забезпеченні епізоотичного благополуччя України щодо гостроінфекційних хвороб птиці, покращенні методів локалізації цих захворювань, визначенні протиепізоотичних заходів, покращенні можливостей реагування на спалах та приведенні нормативно-правових актів у відповідність до чинного законодавства.

 

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють Закони України “Про ветеринарну медицину”, “Про ліцензування видів господарської діяльності”, реалізація акта не потребує внесення змін, розроблення нових чи визнання актів такими, що втратили чинність.

 

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація наказу не потребує додаткових фінансових витрат.

 

5. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством екології та природних ресурсів України, Державною регуляторною службою України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

 

6. Регіональний аспект

Проект акта не стосується розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

 

61. Запобігання дискримінації 

У проекті наказу відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

 

7. Запобігання корупції

У проекті наказу відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

 

8. Громадське обговорювання

Проект наказу оприлюднено на офіційних веб - сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України www.minagro.gov.ua та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів www.vet.gov.ua, відповідно до Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

 

9. Позиція соціальних партнерів

Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери.

 

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України є регуляторним актом.

Актуальність та доцільність розробки проекту наказу обумовлено необхідністю вдосконалення законодавчої бази щодо здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за здоров’ям тварин. 

 

10 1. Вплив реалізації акта на ринок праці

Проект наказу не має впливу на ринок праці.

 

11. Прогноз результатів

Прийняття наказу забезпечить у повній мірі організацію та контроль за епізоотичною ситуацією щодо гостроінфекційних хвороб птиці, покращенні методів швидкої локалізації цих захворювань, визначенні протиепізоотичних заходів, покращенні можливостей реагування на спалах та оздоровлення неблагополучних птахогосподарств.

 

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики та

продовольства України

Я.В. Краснопольський

 “___”______________2016 року

 

 

Аналіз регуляторного впливу

проекту наказу Про затвердження Інструкції з профілактики та        ліквідації сальмонельозуптиці

 

1. Опис проблеми, яку планується розв’язати шляхом втручання у відповідні сфери підприємницької діяльності

Законом України “Про ветеринарну медицину” визначено основні завдання в галузі ветеринарної медицини, пріоритетним з яких є захист тварин та людей від збудників заразних хвороб, насамперед спільних для тварин та людини, зменшення або усунення ризиків виникнення таких хвороб.

Одним з таких ризиків є виникнення та розповсюдження заразних хвороб у птахогосподарствах різних форм власності та подальше поширення їх через продукцію птахівництва. Особливе місце серед зоонозів займає сальмонельоз.

Дослідження птиці та продукції птахівництва на наявність сальмонел в Україні проводяться спорадично, тому фактичний епізоотичний стан щодо сальмонельозу не встановлений.

Однак сальмонельоз в Україні та країнах Європейського співтовариства   складає значну частину випадків зоонозних захворювань у людей, при цьому нерідко джерелом інфекції є продукція птахівництва.

Тому, особливо при здійсненні імпортно-експортних операцій з продукцією птахівництва, приділяється особлива увага контролю наявності збудників зоонозів, у тому числі сальмонельозу. 

Таким чином, захворювання птиці на сальмонельоз в Україні спричиняє збитки у птахівництві та становить загрозу здоров’ю людей, а саме викликає захворювання сальмонельозу при вживанні інфікованих сальмонелами продуктів птахівництва тощо.

На сьогодні, питання щодо профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці регулюється Інструкцією з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 02 лютого 2005 року № 9, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2005 року за № 243/10523, яка потребує внесення змін в частині дотриманні правил безпеки.

На сьогодні, питання щодо профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці регулюється Інструкцією з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці, затвердженої наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 03 серпня 2010 року № 316 “Про затвердження Інструкції з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2010 року за № 774/18069, яка потребує відміни як такої, що не відповідає сучасним вимогам ЄС.

Враховуючи те, що в Україні реєструються періодичні спалахи сальмонельозу, що спричиняє збитки та втрати у птахівництві, існує загроза захворювання людей на сальмонельоз, враховуючи досягнення та розробки сучасної науки щодо діагностики, лікування, профілактики захворювання на сальмонельоз, виникла необхідність у розробці проекту наказу “Про затвердження Інструкції з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці” (далі-Інструкція). Своєчасність, доцільність, ефективність такого документа доведено вимогою часу.

 

2. Визначення цілей державного регулювання

Основною ціллю державного регулювання є зменшення або усунення ризиків виникнення та поширення сальмонельозної інфекції у птахівничих господарствах різних форм власності, а також усунення ризиків для виникнення харчових токсикоінфекцій для людей, забезпечення стійкого епізоотичного благополуччя у птахівництві, виробництва продукції птахівництва гарантованої якості і безпеки.

 

 

3. Прийняті альтернативні способи досягнення зазначеної цілі, переваги обраного способу

Можливі способи досягнення цілей

Оцінка способу

Причини відмови від альтернативних способів, аргументи щодо переваги обраного способу

Збереження status quo

Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення.

 

Такий спосіб не забезпечить:

врахування специфіки сальмонельозу при проведенні протиепізоотичних заходів, оскільки, на сьогодні, при спалаху сальмонельозної інфекції застосовуються загальні заходи на подолання збудника хвороби;

епізоотичне благополуччя України сальмонльозу птиці;

усунення ризиків виникнення харчових токсикоінфекцій у людей.

Інший, від запропонованого способу - нерегуляторні механізми (ринкова саморегуляція)

Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення.

 

У такому випадку стає реальною загроза виникнення та поширення сальмонельозної інфекції у птахівничих господарствах різних форм власності, а також підвищення ризиків виникнення харчових токсикоінфекцій у людей, зниження рівня епізоотичного благополуччя у птахівництві, виробництво продукції птахівництва низької якості.

Будь-який інший спосіб не забезпечить врегулювання зазначеного питання.

 

Обраний спосіб

Відповідає вимогам законодавства України.

Забезпечує досягнення цілей державного регулювання.

 

Запропонований спосіб вирішення зазначеної проблеми є найбільш доцільним та адекватним з огляду на можливість виконання та ефективної реалізації регуляторного акта, який сприятиме у забезпеченні епізоотичного благополуччя України щодо сальмонельозу  птиці, покращенні методів боротьби з цим небезпечним захворюванням, покращенні можливостей реагування на спалах та оздоровлення неблагополучних птахогосподарств, а також зменшення або усунення ризиків виникнення та поширення сальмонельозної інфекції у птахівничих господарствах різних форм власності, усунення ризиків виникнення харчових токсикоінфекцій у людей.

Забезпечує дотримання принципів державної регуляторної політики.

 

Враховуючи вищенаведені позитивні та негативні сторони альтернативних способів досягнення мети, доцільно прийняти розроблений проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Інструкції з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці”, що забезпечує стабільну епізоотичну ситуацію в державі. 

Запропонований спосіб вирішення зазначеної проблеми є найбільш доцільним та адекватним з огляду на можливість виконання та ефективної реалізації регуляторного акта, який дозволить забезпечити зменшення або усунення ризиків виникнення та поширення сальмонельозної інфекції у птахівничих господарствах різних форм власності, а також усунення ризиків для виникнення харчових токсикоінфекцій для людей, забезпечення стійкого епізоотичного благополуччя у птахівництві, виробництва продукції птахівництва гарантованої якості і безпеки.

 

4. Опис механізму, який пропонується застосувати для розв’язування проблеми та відповідні заходи

Вказану вище проблему планується розв’язати шляхом реалізації регуляторного акта, який надасть можливість забезпечення епізоотичного благополуччя  України щодо сальмонельозу птиці, покращення  методів боротьби з цим небезпечним захворюванням, покращення можливостей реагування на спалах та оздоровлення неблагополучних птахогосподарств, а також зменшення або усунення ризиків виникнення та поширення сальмонельозної інфекції у птахівничих господарствах різних форм власності, усунення ризиків виникнення харчових токсикоінфекцій у людей, шляхом визначення заходів безпеки на птахогосподарствах для забезпечення профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці.

 

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Прийняття та реалізація проекту наказу дозволить забезпечити епізоотичне благополуччя України щодо сальмонельозу птиці, покращити методи боротьби з цим небезпечним захворюванням, покращити можливості реагування на спалах та оздоровлення неблагополучних птахогосподарств, а також зменшити або усунути ризики виникнення та поширення сальмонельозної інфекції у птахівничих господарствах різних форм власності, усунути ризики виникнення харчових токсикоінфекцій у людей.

Вплив зовнішніх факторів на дію цього регуляторного акта не очікується.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог акта державними установами ветеринарної медицини, які віднесені до сфери управління Держпродспоживслужби України, суб’єктами господарювання – вище середнього. 

Реалізація регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з Державного бюджету України.

Для суб’єктів господарювання впровадження цього регуляторного акта не призведе до збільшення витрат, пов’язаних з необхідністю вивчення основних положень регуляторного акта. 

Проект наказу відповідає принципам державної регуляторної політики.

Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб’єктам господарювання.

 

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта, аналіз очікуваних вигод і витрат від його прийняття

Очікувані результати прийняття даного проекту наказу визначено із застосуванням методу аналізу вигод та витрат.

 

вигоди

витрати

СФЕРА ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ

Забезпечення епізоотичного благополуччя України щодо сальмонельозу птиці.

Не очікується.

Покращення методів боротьби з цим небезпечним захворюванням.

Покращення можливості реагування на спалах сальмонельозу та оздоровлення неблагополучних птахо господарств.

Визначення заходів безпеки на птахогосподарствах для забезпечення профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці.

СФЕРА ІНТЕРЕСІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Надійний захист птахогосподарств від занесення сальмонельозу, розповсюдження в господарстві та за його межами.

Можливі витрати суб’єктів господарювання в частині організації та забезпечення захисту птахогосподарств від занесення сальмонельозної інфекції та ліквідації інфекції.

 

У разі виникнення сальмонельозу можливо витрати збільшаться через знищення хворої птиці.

 

Збільшення кількості благополучних господарств щодо зазначеної інфекції.

Зменшення витрат на «компенсації» (відшкодування за судовими рішеннями) споживачам в наслідок неякісної продукції

Зменшення витрат на подолання спалахів інфекції.

Визначення заходів безпеки на птахогосподарствах для забезпечення профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці.

СФЕРА ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯН

Покращання показників безпеки та якості харчової продукції

Не очікується.

Зменшення кількості нещасних випадків

Проект регуляторного акта розроблено з дотриманням принципу державної регуляторної політики – збалансованості інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави. 

Прийняття та реалізація проекту наказу дозволить забезпечити епізоотичне благополуччя України щодо колібактеріозу птиці та усунення ризиків виникнення харчових токсикоінфекцій у людей.

 

7. Обґрунтування запропонованого строку дії акта

Враховуючи безперервність функціонування галузі ветеринарної медицини, регуляторний акт доцільно запроваджувати на термін дії Закону України “Про ветеринарну медицину”, та буде залежати від змін у законодавстві України. У разі необхідності будуть внесені зміни.

 

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Показниками результативності впровадження регуляторного акта буде зменшення кількості неблагополучних пунктів по сальмонельозу птиці, кількості хворої птиці в неблагополучних пунктах, кількості моніторингових досліджень відповідно до статистичної звітності, усунення ризику захворювання людей на сальмонельоз внаслідок споживання інфікованої продукції птахівництва. 

Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією регуляторного акта, не передбачено. Не передбачається створення державних цільових фондів.

Зменшення розміру надходжень до державного та місцевих бюджетів, пов’язаних з дією цього акта, не прогнозується.

Розмір коштів та часу, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта не зміниться.

Дія буде поширюватися на всіх суб’єктів, які здійснюють господарську діяльність в галузі птахівництва.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб-вище середнього, оскільки регуляторний акт розміщено на офіційних веб-сайтах Мінагрополітики України www.minagro.gov.ua та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів www.vet.gov.ua.

 

9. Перелік заходів, на відстеження результативності регуляторного акта у разі його прийняття 

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів шляхом обробки статистичної звітності Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, де будуть визначатися об’єкти контролю та нагляду, зони підвищеного ризику, які потребують повторного обстеження, досліджень та проведення відповідних протиепізоотичних заходів.

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись до дня набрання чинності акта.

Повторне відстеження буде проводитись через рік після набрання чинності цього регуляторного акта.

Періодичне - раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження.

Наукові установи для здійснення відстеження не залучатимуться.

 

Перший заступник  Міністра

аграрної політики та

продовольства України

Я.В. Краснопольський

                                                         

 

2016.02.19 11:36