Для переходу на стару версію сайта перейдіть за посиланням

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів"

Повідомлення про оприлюднення проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів"

Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів" (далі – проект Закону України) підготовлено на виконання доручення Прем’єр-міністра України від 03 жовтня 2014 року № 35018/1/1-14, доручення Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 січня 2015 року № 35018/4/1-14 та Секретаріату Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2015 року № 19852/0/2-15.

Метою проекту Закону України є внесення змін до законів України,

що випливають із Закону України від 22 липня 2014 року № 1602-VII

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів".

Реалізація проекту Закону України дозволить привести законодавчі акти України у відповідність до міжнародних вимог, зокрема Європейського Союзу, з урахуванням соціально-економічного становища України, а також усунути юридичні колізії.

Проект Закону України, а також аналіз регуляторного впливу оприлюднено шляхом розміщення на веб-сайті Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (www.vet.gov.ua, розділ – Законодавство,підрозділ – Обговорення проектів документів).

Зауваження від фізичних, юридичних осіб та об’єднань

приймаються протягом місяця з дня оприлюднення проекту наказу на сторінці в мережі Інтернет, на поштову та/або електронну адреси Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (вул. Б. Грінченка, 1 м. Київ,

01001; semenchuk@vet.gov.ua) та Державної регуляторної служби

України (вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011; inform@dkrp.gov.ua)

до 19 березня 2016 року.

 

Заступник Голови Державної

ветеринарної та фітосанітарної

служби України

 

 

О.М. Вержиховський

 

 

Проект

 

 

Закон УкраЇни

Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо безпечності харчових продуктів
___________________________________________

 

Верховна Рада України постановляє:

 

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

 

1. У Законі України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 41-42, ст. 2024):

1) У статті 1:

а) пункт 19 викласти у такій редакції:

"19) державний моніторинг – здійснення послідовності спостережень та/або досліджень (випробувань) відповідно до щорічного плану з метою отримання загального уявлення про стан справ щодо виконання законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, захист прав споживачів.

 

Одним з основних завдань державного моніторингу є збір даних про загальнонаціональний стан справ щодо залишків ветеринарних препаратів, вмісту забруднюючих речовин, параметрів безпечності в об’єктах санітарних заходів для прийняття на їх основі рішень та вжиття заходів з метою підвищення рівня захисту здоров’я споживачів. Державний моніторинг може мати на меті перевірку виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, захист прав споживачів операторами ринку;";

б) у пункті 24 слова "харчовому продукті" замінити словами "об’єктах санітарних заходів";

в) пункт 41 після слів "документи іншого типу" доповнити словами "в сфері санітарних та фітосанітарних заходів";

г) абзац другий пункту 45 викласти у такій редакції:

"виданий особою, що не уповноважена компетентним органом;";

ґ) пункт 48 викласти у такій редакції:

"48) непридатний харчовий продукт – харчовий продукт, який містить сторонні речовини та/або предмети, пошкоджений в інший спосіб та/або зіпсований у результаті механічних, та/або хімічних, та/або мікробних факторів, але не є шкідливим для здоров’я людини у разі споживання за призначенням за звичайних умов такого споживання;";

д) пункт 50 викласти у такій редакції:

"50) об’єкти санітарних заходів – харчові продукти (у тому числі новітні харчових продукти, вода питна, яку планується віднести до категорії "вода природна мінеральна"), тварини, призначені для споживання людиною, харчові добавки, ароматизатори, ензими, а також допоміжні матеріали для переробки, предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами, твердженнями про користь для здоров’я та поживну властивість (цінність);";

е) пункт 71 статті 1 викласти в такій редакції:

"71) прикордонний інспекційний пост – об’єкт, розташований у пункті пропуску через державний кордон України (на залізничній станції, в аеропорту, морському чи річковому порту, автомобільних шляхах) відкритому для міжнародного сполучення, де здійснюється державний контроль харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів;";

 

 

є) доповнити новими пунктами такого змісту:

"161) дата "вжити до" – дата, що визначається виробником для швидкопсувних продуктів і після настання якої харчовий продукт вважається небезпечним відповідно до положень цього Закону;

221) експрес-реєстрація – державна реєстрація об’єктів санітарних заходів, яка передбачає огляд звіту відповідних міжнародних організацій, які обґрунтовують можливість використання таких об’єктів санітарних заходів;

222) ензим – продукт, отриманий з рослин, тварин чи мікроорганізмів або їх продуктів, у тому числі продукт, отриманий в процесі ферментації із використанням мікроорганізмів, який:

має в складі один або більше ферментів, здатних активізувати певну біохімічну реакцію;

доданий до харчових продуктів з технологічною метою на будь-якій стадії його виробництва;

491) нутрієнт – поживна речовина, така як білок, вуглеводи, жири, клітковина, натрій, вітаміни і мінерали, або речовини, які належать до них чи є компонентом однієї з цих категорій;

701) мінімальний строк придатності харчового продукту – проміжок часу, протягом якого харчовий продукт зберігає свої властивості за умови його зберігання та після спливу якого вважається непридатним для споживання;

832) твердження про користь для здоров’я – відомості, які підтверджують наявність певного зв’язку між харчовим продуктом та/або інгредієнтом (речовиною), що міститься у такому харчовому продукті і здоров’ям людини, а саме про (типи заяв про користь для здоров’я):

функцію поживної речовини, зокрема про поживні властивості, що містять опис фізіологічної ролі поживної речовини в процесі росту, розвитку і забезпечення нормального функціонування організму;

посилання на психологічні та/або поведінкові функції;

посилання на схуднення та/або контроль ваги;

зниження ризику захворювання в результаті споживання харчового продукту або його компонента у контексті загального раціону харчування або покращення хворобливого стану;

інші функції харчового продукту, зокрема ті, що стосуються особливої сприятливої дії такого продукту або його компонентів у контексті загального раціону харчування на забезпечення нормального функціонування організму;

посилання на фізичний та психологічний розвиток дитини;

833) твердження про поживну властивість (цінність) – твердження, в якому зазначається, висловлюється думка або мається на увазі, що харчовий продукт має або не має певну поживну властивість, включаючи (але не обмежуючись) енергетичну цінність, вміст білка, жиру, вуглеводів, а також вітамінів і мінеральних речовин; заявою про поживні властивості не вважається зазначення поживних речовин як частина маркування, яке є обов’язковим згідно законодавства;

96) Термін "нормативний документ" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про стандартизацію".";

ж) пункт 85 виключити;

 

2) частину третю статті 2 виключити;

 

3) частину другу статті 3 викласти у такій редакції:

"2. Дія цього Закону не поширюється на тютюн і тютюнові вироби, виробництво та/або зберігання харчових продуктів, призначених (вироблених) для особистого споживання.";

 

4) у статті 6:

а) у частині першій:

абзац третій після слів "харчові отруєння" доповнити словами

", інфекційні захворювання, що пов’язані із споживанням харчових продуктів, та реєструються в закладах охорони здоров’я",

абзац четвертий після слів "новітніх харчових продуктів," доповнити словами "тверджень про користь для здоров’я та про поживну властивість (цінність)";

б) абзац перший частини другої викласти у такій редакції:

"показники безпечності, у тому числі максимально допустимі рівні небезпечних факторів та максимальні межі залишків (залишків пестицидів та ветеринарних препаратів) харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів , гігієнічні вимоги до об’єктів санітарних заходів;";

 

в) абзац третій частини другої виключити.

У зв’язку з цим, абзаци четвертий і п’ятий вважати абзацами третім та четвертим;

 

5) у статті 7:

а) у абзаці другому частини другої слова "вимоги до" замінити словом "процедури";

б) абзац п’ятий частини другої викласти у такій редакції: 

"правила забою та транспортування тварин, вимоги до потужностей з виробництва, переробки, транспортування та зберігання харчових продуктів, а також правила державної ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках;";

в) абзац сьомий частини другої виключити;

 

6) у частині першій статті 8 

а) у абзаці шостому після слів "забитих на полюванні" доповнити словами: ", державну ветеринарно-санітарну експертизу на агропродовольчих ринках;";

б) у абзаці одинадцятому слова "у разі потреби" виключити";

 

7) у статті 9:

а) пункт 11 частини першої викласти у такій редакції:

"11) видавати міжнародний сертифікат та інші необхідні документи для вивезення (пересилання) з митної території України вантажів харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів.";

б) у пункті 2 частини другої слово "заповнювати" замінити словом "перевіряти";

 

8) у статті 11:

 

а) у абзаці першому частини шостої слова ", що встановлені національними стандартами України" виключити;

б) частину восьму виключити;

в) частину дев’яту викласти у такій редакції: 

"9. Арбітражні дослідження (випробування) мають виконуватися акредитованою референс-лабораторією, яка застосовує референс-методики підтверджуючих методів дослідження (випробування), та яка не пов’язана та/або незалежна від оператора ринку, який замовляє таке дослідження (випробування).";

 

9) у статті 12:

а) абзац третій частини третьої та пункт 2 частини четвертої після слів "на вимогу" доповнити словами "законодавчого та";

б) частину сьому після слів "в уповноважену" доповнити словами "для цілей державного контролю";

в) перше речення частини восьмої виключити;

д) абзац перший частини одинадцятої викласти у такій редакції:

"11. При виявленні порушення положень цього Закону та/або за результатами лабораторних досліджень (випробувань) харчового продукту або іншого об’єкта санітарних заходів головний державний інспектор чи його заступники повинні вжити таких заходів:";

г) пункт 1 частини одинадцятої доповнити реченням такого змісту:

"Забороняється виправляти маркування неперероблених харчових продуктів тваринного походження;";

 

10) у частині третій статті 16 слово "дев’ять" замінити словом "шість";

 

11) статті 29:

а) частину другу доповнити новими пунктами такого змісту:

"7) твердження про користь для здоров’я;

8) твердження про поживну властивість (цінність).";

б) частину п’яту та восьму викласти у такій редакції:

"5. Підставами для відмови в державній реєстрації та експрес-реєстрації об’єктів санітарних заходів є:

подання заявником неповного пакета документів, зазначених у частині четвертій цієї статті;

виявлення в документах, поданих заявником, недостовірних відомостей;

негативна оцінка достовірності наявних наукових даних, що об’єкти санітарних заходів не спричиняють шкідливого впливу на здоров’я людини, у тому об’ємі, в якому їх планується застосовувати.

8. Державна реєстрація новітніх харчових продуктів проводиться протягом 180 робочих днів після отримання заяви.

Державна реєстрація харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, допоміжних матеріалів для переробки, та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, тверджень про користь для здоров’я та тверджень про поживну властивість (цінність) проводиться протягом 120 робочих днів після отримання заяви.

Державна реєстрація води питної, яку планується віднести до категорії "вода природна мінеральна" проводиться протягом 30 робочих днів після отримання заяви про таку реєстрацію.

Об’єкти санітарних заходів, стосовно реєстрації якої подано звернення і яка дозволені до використання відповідними міжнародними організаціями, можуть підлягати експрес-реєстрації.

Експрес-реєстрація включає огляд звіту відповідних міжнародних організацій, які обґрунтовують можливість використання об’єктів санітарних заходів, зазначених в частині 2 статті 29 Закону. Цей огляд повинен враховувати обставини та умови, специфічні для населення України (якщо такі існують), а також технічні та економічні можливості визначення присутності та/або рівні використання харчових добавок у харчових продуктах відносно рівнів включень, що затверджені відповідними міжнародними організаціями.

Експрес-реєстрація проводиться протягом 30 робочих днів після отримання заяви.";

 

12) у статті 30 частини шосту – восьму виключити;

  

13) доповнити Закон статтями 301 – 303 такого змісту:

"Стаття 301. Державна реєстрація ароматизаторів та ензимів

1. У виробництві харчових продуктів та харчових продуктах, які перебувають в обігу, допускається використання лише тих ароматизаторів та ензимів, що включені до Державного реєстру ароматизаторів та ензимів, дозволених до використання в харчових продуктах.

2. У Державному реєстрі ароматизаторів та ензимів, зазначаються їх максимально допустимі рівні у випадках, коли їх не визначення ставить під загрозу здоров’я споживачів. У Державному реєстрі ароматизаторів та ензимів також зазначаються харчові продукти, в яких вони використовуються.

Введення державного реєстру здійснюється відповідно до частини десятої статті 29 цього Закону.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, вносить зміни до Державного реєстру ароматизаторів та ензимів:

1) за власною ініціативою у випадках:

створення початкового Державного реєстру ароматизаторів та ензимів;

виключення ароматизаторів та ензимів з Державного реєстру ароматизаторів та ензимів за наявності доказів їх невідповідності вимогам, встановленим законодавством;

2) за зверненнями операторів ринку або їх об’єднань після державної реєстрації.

До державного реєстру включаються ароматизатори та ензими, які визнані Європейським Союзом такими, що є безпечними для споживання людиною. Включення зазначених ароматизаторів та ензимів до Державного реєстру ароматизаторів та ензимів не залежить від затвердження чи будь-яких інших дій стосовно створення та/або ведення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, Державного реєстру ароматизаторів та ензимів.

3. Під час державної реєстрації ароматизаторів та ензимів необхідно:

1) визначати ароматизатори та ензими, до яких вони можуть додаватися, та у разі потреби умови, за яких вони можуть додаватися;

2) обмежувати ароматизатор та ензим до найнижчого рівня використання, який є необхідним для досягнення бажаного ефекту;

3) враховувати будь-яке допустиме щоденне споживання або обсяг споживання ароматизатора та ензиму та їх вірогідне щоденне споживання від усіх джерел, включаючи можливе щоденне споживання спеціальними групами споживачів;

4) проводити оцінку наявних наукових даних, що ароматизатори та ензими не спричиняють шкідливого впливу на здоров’я людини, у тому об’ємі, в якому їх планується застосовувати.

4. Будь-який оператор ринку або об’єднання операторів ринку може звернутися із запитом про державну реєстрацію ароматизатора та ензиму шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, письмової заяви в довільній формі про державну реєстрацію ароматизатора та ензиму і відповідні документи, які містять інформацію про:

1) існування обґрунтованої технологічної необхідності;

2) те, що використання ароматизатора та ензиму не вводить споживача в оману;

3) наявні наукові дані, що ароматизатори та ензими не спричиняють шкідливого впливу на здоров’я людини, у тому об’ємі, в якому їх планується застосовувати.

Письмова заява може бути подана оператором ринку або об’єднання операторів ринку особисто, надіслана поштою або у випадках, передбачених законом, за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.

Якщо ароматизатор та ензими схвалені дозволені до використання відповідними міжнародними організаціями, інформація, що це підтверджує, додається до заяви про реєстрацію.

5. Ароматизатори та ензим, стосовно реєстрації якого подано звернення і які схвалені до використання відповідними міжнародними організаціями, підлягає експрес-реєстрації.

6. Експрес-реєстрація включає огляд звіту відповідних міжнародних організацій, який містить інформацію зазначену в частині 4 цієї статті та обґрунтовують можливість його використання Цей огляд повинен враховувати обставини та умови, специфічні для населення України (якщо такі існують), а також технічні та економічні можливості визначення присутності та/або рівня використання ароматизатора та ензиму у харчових продуктах відносно рівнів включень, що затверджені відповідними міжнародними організаціями.

7. Згідно з процедурою експрес-реєстрації рішення щодо реєстрації або відмови в реєстрації ароматизатора та ензиму для виробництва харчових продуктів в Україні чи обігу харчових продуктів, які містять такий ароматизатор та ензим, приймається протягом 30 робочих днів після одержання заяви та документів і повідомляється заявнику.

8. Підставами для відмови в державній реєстрації та експрес-реєстрації ароматизаторів та ензимів зазначено у частині п’ятій статті 29 цього Закону.

Стаття 302. Державна реєстрація твердження про користь для здоров’я

1. Допускається використовувати твердження про користь для здоров’я до харчових продуктів або його компонентів щодо загального раціону харчування, що включені до Державного реєстру тверджень про користь для здоров’я.

2. У Державному реєстрі тверджень про користь для здоров’я зазначаються умови їх використання, відомості про зв’язок впливу на здоров’я.

Введення державного реєстру здійснюється відповідно до частини десятої статті 29 цього Закону.

У Державному реєстрі тверджень про користь для здоров’я також зазначаються харчові продукти або його компоненти щодо яких вони використовуються. 

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, вносить зміни до Державного реєстру тверджень про користь для здоров’я:

1) за власною ініціативою у випадках:

створення початкового Державного реєстру тверджень про користь для здоров’я;

виключення твердження про користь для здоров’я з Державного реєстру тверджень про користь для здоров’я за наявності доказів їх невідповідності вимогам, встановленим законодавством;

2) за зверненнями операторів ринку або їх об’єднань після державної реєстрації.

Частиною Державного реєстру тверджень про користь для здоров’я є твердження про користь для здоров’я, які визнані Європейським Союзом як такі, що є чіткими, точними та ґрунтуються на доказах, прийнятих науковим співтовариства ЄС. Включення зазначених тверджень про користь для здоров’я до Державного реєстру тверджень про користь для здоров’я не залежить від затвердження чи будь-яких інших дій стосовно створення та/або ведення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, Державного реєстру тверджень про користь для здоров’я.

3. Під час державної реєстрації твердження про користь для здоров’я центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я:

1) зазначає нутрієнт, інгредієнт, харчовий продукт чи групу харчових продуктів до яких будуть застосовуватись твердження про користь для здоров’я;

2) визначає тип твердження про користь для здоров’я для нутрієнту, інгредієнту, харчового продукту чи групи харчових продуктів;

3) зазначає умови їх використання та відомості про зв’язок впливу на здоров’я;

4) проводить оцінку наявних наукових даних щодо впливу на здоров’я людини.

4. Будь-який оператор ринку або об’єднання операторів ринку може звернутися із запитом про державну реєстрацію твердження про користь для здоров’я шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, письмової заяви в довільній формі про державну реєстрацію твердження про користь для здоров’я та відповідні документи, які містять інформацію про:

1) вплив на здоров’я, яка є достовірною та науково підтвердженою;

2) те, що використання твердження про користь для здоров’я не вводить споживача в оману та не містить ознак дискредитації.

Письмова заява може бути подана оператором ринку або об’єднання операторів ринку особисто, надіслана поштою або у випадках, передбачених законом, за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.

Якщо твердження про користь для здоров’я схвалені до використання відповідними міжнародними організаціями, інформація, що це підтверджує, додається до заяви про реєстрацію.

5. Твердження про користь для здоров’я стосовно реєстрації якого подано заява і які схвалені до використання відповідними міжнародними організаціями, підлягає експрес-реєстрації.

7. Експрес-реєстрація включає огляд звіту відповідних міжнародних організацій, який містить інформацію зазначену в частині 4 цієї статті та обґрунтовують можливість її використання. Цей огляд повинен враховувати обставини та умови, специфічні для населення України (якщо такі існують).

8. Згідно з процедурою експрес-реєстрації рішення щодо реєстрації або відмови в реєстрації твердження про користь для здоров’я, приймається протягом 30 робочих днів після одержання заяви та документів і повідомляється заявнику.

9. Підставами для відмови в державній реєстрації та експрес-реєстрації твердження про користь для здоров’я зазначено у частині п’ятій статті 29 цього Закону.

Стаття 303. Державна реєстрація тверджень про поживну властивість (цінність)

1. Допускається використовувати твердження про поживну властивість (цінність) до харчових продуктів або його компонентів у контексті загального раціону харчування, що включені до Державного реєстру тверджень про поживну властивість (цінність).

Введення державного реєстру здійснюється відповідно до частини десятої статті 29 цього Закону.

2. У Державному реєстрі тверджень про поживну властивість (цінність), зокрема, зазначаються умови їх використання, відомості про їх властивості (цінність), а саме за рахунок:

1) енергії (калорійності), яку вона забезпечує, або забезпечує за зниженою або підвищеною швидкістю, або не забезпечує;

2) та/або поживних речовин та інших речовини, які вона містить, або містить в зменшеній або збільшеній пропорції, або не містить.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, вносить зміни до Державного реєстру тверджень про поживну властивість (цінність):

1) за власною ініціативою у випадках:

створення початкового Державного реєстру тверджень про поживну властивість (цінність);

виключення тверджень про поживну властивість (цінність) з Державного реєстру тверджень про поживну властивість (цінність) за наявності доказів їх невідповідності вимогам, встановленим законодавством;

2) за зверненнями операторів ринку або їх об’єднань після державної реєстрації.

Частиною Державного реєстру тверджень про поживну властивість (цінність) є твердження про поживну властивість (цінність), які визнані Європейським Союзом як такі, що є чіткими, точними та ґрунтуються на доказах, прийнятих науковим співтовариства ЄС. Включення зазначених тверджень про поживну властивість (цінність) до Державного реєстру тверджень про поживну властивість (цінність) не залежить від затвердження чи будь-яких інших дій стосовно створення та/або ведення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, Державного реєстру тверджень про поживну властивість (цінність).

3. Будь-який оператор ринку або об’єднання операторів ринку може звернутися до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я про державну реєстрацію шляхом подання письмової заяви в довільній формі про державну реєстрацію тверджень про поживну властивість (цінність) та відповідні документи, які містять інформацію про:

1) поживні властивості (цінність), і яка є достовірною та науково підтвердженою;

2) те, що використання тверджень про поживну властивість (цінність) не вводить споживача в оману та не містить ознак дискредитації.

Письмова заява може бути подана оператором ринку або об’єднання операторів ринку особисто, надіслана поштою або у випадках, передбачених законом, за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.

Якщо твердження про поживну властивість (цінність) схвалені до використання відповідними міжнародними організаціями, то інформація, що це підтверджує, додається до заяви про реєстрацію.

4. Твердження про поживну властивість (цінність), стосовно реєстрації якого подано заява і які схвалені до використання відповідними міжнародними організаціями, підлягає експрес-реєстрації.

5. Експрес-реєстрація включає огляд звіту відповідних міжнародних організацій, який містить інформацію зазначену в частині 4 цієї статті та обґрунтовують можливість її використання. Цей огляд повинен враховувати обставини та умови, специфічні для населення України (якщо такі існують).

6. Згідно з процедурою експрес-реєстрації рішення щодо реєстрації або відмови в реєстрації твердження про поживну властивість (цінність) в Україні, приймається протягом 30 робочих днів після одержання заяви та документів і повідомляється заявнику.

7. Підставами для відмови в державній реєстрації та експрес-реєстрації твердження про поживну властивість (цінність) зазначено у частині п’ятій статті 29 цього Закону.";

 

14) у пункт 1 частини п’ятої статті 31 слова ", а у разі відсутності таких актів – аналогічним вимогам, що викладені у нормативних документах" виключити;

 

15) у статті 32 частину третю та шосту викласти у такій редакції:

"3. Під час виробництва харчових продуктів оператор ринку може користуватися технічними умовами, державна реєстрація яких здійснюється на добровільній основі.

6. Потужностям, включеним до реєстру експортерів, заборонено використовувати первинну продукцію або неперероблені харчові продукти, отримані непромисловим способом та/або шляхом забою тварин не на потужностях, що мають експлуатаційний дозвіл.";

 

16) у статті 34:

а) частину другу викласти у такій редакції:

"2. Забороняється здійснювати забій свійських тварин, а також забій свійської птиці та кролів не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл. Обсяги забою свійських тварин, що проводиться не на бойні, не повинні перевищувати трьох голів на тиждень свійських парнокопитних тварин та/або десяти голів свійської птиці, кролів на день.

Продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу.";

б) у частині третій слова "окрім випадків, коли зазначені продукти призначені для власного споживання" виключити;

в) у частині п’ятій слово "Порядок" замінити на слово "Правила".

г) у частині восьмій слово "необроблених" виключити;

 

17) статті 35 – 36 викласти у такій редакції:

"Стаття 35. Здійснення державного контролю на бійнях, ґуртівнях та потужностях з розбирання та обвалювання м’яса

1. Для забезпечення державного контролю за дотриманням вимог щодо безпечності готових харчових продуктів тваринного походження на бійнях, ґуртівнях та потужностях з розбирання та обвалювання м’яса під час забою тварин, надходження, розбирання та обвалювання продукції первинного виробництва тваринного походження є обов’язковою присутність державного інспектора та/або уповноваженої особи, які мають відповідну кваліфікацію, ветеринарну освіту та уповноважена відповідного до цього закону і якій делеговано здійснення окремих видів державного контролю від імені компетентного органу.

2. Порядок здійснення державного контролю затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Стаття 36. Обіг харчових продуктів на агропродовольчих ринках

1. Цілі туші або частини туш парнокопитних тварин, туші диких тварин, свійської птиці, кролів, нутрій, риба, мед, яйця, молоко необроблене, кисломолочні продукти домашнього виробництва і продукти рослинного походження можуть реалізовуватися на агропродовольчих ринках за умови підтвердження їхньої придатності за результатами досліджень (випробувань) державною лабораторією ветеринарної медицини на агропродовольчому ринку. Забороняється реалізація на агропродовольчих ринках усіх лісних грибів, крім білих грибів та грибів промислового виробництва.

2. Не підлягають дослідженням (випробуванням) харчові продукти промислового виробництва, які супроводжуються документами, що забезпечують їх простежуваність. При реалізації таких харчових продуктів на агропродовольчих ринках здійснюється перевірка дотримання температурних режимів і умов їх зберігання та реалізації.

3. За результатами досліджень (випробувань), щодо яких підтверджено придатність для споживання людиною на цілі туші або частини туш парнокопитних тварин, туші диких тварин, свійської птиці, кролів, нутрій, наносяться позначки придатності. Придатність для споживання людиною риби, меду, яєць, молока необробленого, кисломолочних продуктів домашнього виробництва і продуктів рослинного походження підтверджується результатами досліджень (випробувань).

4. На тушах, які на підставі результатів лабораторних досліджень (випробувань) визначені непридатними та не можуть використовуватися для споживання людиною, наносяться насічки на поверхні усієї туші, що вказують на непридатність продукту для споживання людиною.

5. Харчовий продукт, який є непридатним для споживання людиною, але не становить безпосередньої загрози (низький ризик) для здоров’я людини, не допускається до реалізації та утилізується власником. Харчовий продукт, який є непридатним для споживання людиною, але становить безпосередню загрозу (високий ризик) для здоров’я людини, підлягає негайному вилученню власником та утилізації або знищенню під контролем державного інспектора відповідно до законодавства.

6. Торгові місця на агропродовольчих ринках надаються адміністрацією (власником) агропродовольчого ринку особам, які здійснюють реалізацію продуктів зазначених у частині другій цієї статті, після надання ними результатів дослідження (випробування) державної лабораторії на агропродовольчому ринку.

7. Відповідальність за реалізацію харчових продуктів, що не пройшли відповідні дослідження (випробування), покладається на адміністрацію (власника) агропродовольчого ринку відповідно до закону. Забороняється функціонування агропродовольчого ринку за відсутності лабораторії. Адміністрація (власник) агропродовольчого ринку зобов’язана надавати пристосовані службові приміщення у користування лабораторії.";

 

18) у статті 37:

а) пункт 2 частини першої викласти у такій редакції:

"2) продаж харчових продуктів домашнього виробництва (крім необробленого молока та/або кисломолочних продуктів домашнього виробництва);";

б) частину першу доповнити пунктом сьомим такого змісту:

"7) виправляти маркування неперероброблених харчових продуктів тваринного походження";

в) частину другу доповнити пунктом шостим такого змісту:

"6) мають дату "вжити до" або мінімальний строк придатності харчового продукту, що минули.";

 

19) статтю 48 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Заборонено допускати до роботи з харчовими продуктами персонал, який має медичні протипоказання до роботи з харчовими продуктами та/або хворіє або є носієм хвороб, що можуть бути передані через харчові продукти, а також у разі, коли існує вірогідність прямого і непрямого забруднення харчових продуктів. Персонал потужностей, який має зазначені симптоми та може перебувати в контакті з харчовими продуктами, має негайно повідомити про це оператору ринку.";

 

20) статтю 52 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Забороняється ввезення на територію України продуктів рослинного походження, що заражені карантинними організмами.";

 

21) викласти статтю 53 у такій редакції:

"1. Вантажі з об’єктами санітарних заходів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, супроводжуються:

1) для харчових продуктів тваринного походження – міжнародним сертифікатом або іншим документом, виданим компетентним органом країни походження;

2) для окремих композитних харчових продуктів – документом, виданим компетентним органом країни походження;

3) для окремих харчових продуктів рослинного походження – сертифікатом або іншим документом, які містять інформацію про безпечність та окремі показники якості згідно із вимогами законодаства;

4) для інших об’єктів санітарних заходів – документами, які містять інформацію про безпечність та окремі показники якості згідно із вимогами законодавства.".

 

22) статтю 54 викласти в такій редакції:

"Стаття 54. Прикордонні інспекційні пости

1. Харчові продукти та інші об’єкти санітарних заходів ввозяться (пересилаються) в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивозяться (пересилаються) з України через прикордонні інспекційні пости, які призначені для цього, за умови їх функціонування відповідно до вимог, установлених статтею 55 цього Закону (далі – призначені прикордонні інспекційні пости). Перелік прикордонних інспекційних постів призначених для здійснення державного контролю за об’єктами санітарних заходів затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. До моменту введення в експлуатацію призначених прикордонних інспекційних постів харчові продукти та інші об’єкти санітарних заходів переміщуються як через призначені прикордонні інспекційні пости, так і через прикордонні інспекційні пости.";

 

23) у статті 55:

а) у частині другій слова "(у тому числі з метою пересилання)" замінити словами "(у тому числі з метою транзиту)", а слова "митними органами" замінити словами "органами доходів і зборів";

 

б) у частині третій слова "перевірку документів (можуть бути надані в електронному вигляді)" замінити словами "перевірку оригіналів документів (можуть бути надані попередньо в електронному вигляді)", а слова "та лабораторних досліджень" виключити;".

в) у частині дванадцятої слова "харчових продуктів" замінити на слова "об’єктів санітарних заходів";"

 

24) у частині першій статті 56 слова "компетентний орган" замінити словами "компетентний орган та орган доходів і зборів", а у другому реченні слово "компетентний" замінити словом "орган доходів і зборів".

 

25) частину першу статті 57 доповнити реченням такого змісту:

"Після виправлень вантажі з об’єктами санітарних заходів підлягають державному контролю згідно з частиною восьмою статті 55 цього Закону. Виправляння маркування неперероблених харчових продуктів тваринного походження не проводиться.";

 

26) у першій та другій частинах статті 59 слова "ввезення (пересилання) на митну територію України" замінити словами "ввезення (пересилання) на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)";

 

27) у частині другій статті 62:

а) пункт 1 доповнити новими абзацами такого змісту:

"твердження про користь для здоров’я;

твердження про поживну властивість (цінність);";

б) пункт 3 виключити;

в) у пункті 4 слова "та/або проведення випробувань (досліджень)" та "та 35" виключити;

 

28) частину першу у статті 63 доповнити новими пунктами такого змісту:

"4) проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів тваринного та рослинного походження на агропродовольчих ринках, ярмарках;

 

5) проведення лабораторних досліджень (випробувань) харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів, відповідно до вимог цього Закону;";

 

29) по тексту слова "центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я", "центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів", "митними органами" у всіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я", "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів", "органом доходів і зборів" у відповідному відмінку;

 

2. У розділі ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради України, 2014, № 41-42, ст. 2024):

1) пункт 3 частини першої виключити;

 

2) у частині другій слова "реєстр яких веде компетентний орган та оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті" виключити.

 

3. Статтю 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 з наступними змінами) доповнити новою частиною такого змісту:

"Державний контроль за об’єктами санітарних заходів здійснюється  центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності харчових продуктів та окремих показників якості у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів.".

 

II. Прикінцеві положення.

Цей Закон набирає чинності через три місяці після його офіційного опублікування.

 

 

Голова Верховної Ради України

В. ГРОЙСМАН

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів"

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів" (далі – проект Закону України) розроблено на виконання доручення Прем’єр-міністра України
від 03 жовтня 2014 року № 35018/1/1-14 та доручення Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 січня 2015 року № 35018/4/1-14.

 

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою розробки проекту Закону України є внесення змін до законів України, що випливають із Закону України від 22 липня 2014 року № 1602-VII
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів", а також усунення юридичних колізій.

 

3. Правові аспекти

Нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є Конституція України, закони України від 22 липня 2014 року № 1602-VII
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів", від 31 травня 2007 року № 1103-V "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" (із змінами).

 

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону України не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

 

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону України погоджено без зауважень Міністерством фінансів України, Адміністрацією державної прикордонної служби України; погоджено із зауваженнями, які враховано – Міністерством екології та природних ресурсів, Державною фіскальною службою України; погоджено із зауваженнями, які враховано частково – Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством юстиції України. Державна регуляторна служба України не висловила свої пропозиції у встановлені терміни, отже відповідно до § 39 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 18 липня 2007 року № 950, вважається, що проект Закону України погоджений без зауважень.

 

 

На виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України
від 01 серпня 2015 року № 13060/0/2-15 проект Закону України пере погоджено з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Міністерством юстиції України.

 

6. Регіональний аспект

Проект Закону України не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

 

61Запобігання дискримінації

У проекті Закону України відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

 

7. Запобігання корупції

У проекті Закону України відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

 

8. Громадське обговорення

З метою громадського обговорення проект Закону України оприлюднений на офіційному сайті Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України www.vet.gov.ua.

 

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону України не стосується соціально-трудової сфери.

 

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону України є регуляторним актом, який справлятиме позитивний вплив на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави, а також принципам державної регуляторної політики.

 

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту наказу не матиме впливу на ринок праці.

 

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону України дозволить:

вдосконалити систему державного контролю в сфері безпечності харчових продуктів з урахуванням міжнародних вимог, зокрема ЄС, з урахуванням соціально-економічного становища України;

усунути юридичні колізії в законах України;

чітко урегулювати відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначити порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів,

що виробляються, вводяться в обіг та перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї;

здійснити формування конкурентного середовища у сфері безпечності харчових продуктів.

 

 

Перший заступник Міністра аграрноїполітики та продовольства України

 

Я.В. Краснопольський

" _____ " __________ 2015 р.

 

 


ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо безпечності харчових продуктів"

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

1. Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"

1. Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"

Стаття 1. Терміни та їх визначення

Стаття 1. Терміни та їх визначення

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:


 

161) дата "вжити до" – дата, що визначається виробником для швидкопсувних продуктів і після настання якої харчовий продукт вважається небезпечним відповідно до положень цього Закону;

19) державний моніторинг - здійснення послідовності спостережень та/або вимірювань відповідно до щорічного плану з метою отримання загального уявлення про стан справ щодо виконання законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Одним з основних завдань державного моніторингу є збір даних про загальнонаціональний стан справ щодо вмісту забруднюючих речовин, залишків пестицидів та ветеринарних препаратів в об’єктах санітарних заходів для прийняття на їх основі рішень та вжиття заходів з метою підвищення рівня захисту здоров’я споживачів. Державний моніторинг може мати на меті перевірку виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів операторами ринку;

19) державний моніторинг – здійснення послідовності спостережень та/або досліджень (випробувань) відповідно до щорічного плану з метою отримання загального уявлення про стан справ щодо виконання законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, захист прав споживачів.

Одним з основних завдань державного моніторингу є збір даних про загальнонаціональний стан справ щодо залишків ветеринарних препаратів, вмісту забруднюючих речовин, параметрів безпечності в об’єктах санітарних заходів для прийняття на їх основі рішень та вжиття заходів з метою підвищення рівня захисту здоров’я споживачів. Державний моніторинг може мати на меті перевірку виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, захист прав споживачів операторами ринку;

 

221) експрес-реєстрація – державна реєстрація об’єктів санітарних заходів, яка передбачає огляд звіту відповідних міжнародних організацій, які обґрунтовують можливість використання таких об’єктів санітарних заходів;

 

222) ензим – продукт, отриманий з рослин, тварин чи мікроорганізмів або їх продуктів, у тому числі продукт, отриманий в процесі ферментації із використанням мікроорганізмів, який:

має в складі один або більше ферментів, здатних активізувати певну біохімічну реакцію;

доданий до харчових продуктів з технологічною метою на будь-якій стадії його виробництва;

24) забруднення - наявність або поява небезпечного фактора в харчовому продукті;

24) забруднення – наявність або поява небезпечного фактора в об’єктах санітарних заходів;

41) міжнародні стандарти, інструкції та рекомендації - стандарти, інструкції, рекомендації та документи іншого типу, що розроблені та затверджені відповідними міжнародними організаціями;

41) міжнародні стандарти, інструкції та рекомендації – стандарти, інструкції, рекомендації та документи іншого типу в сфері санітарних та фітосанітарних заходів, що розроблені та затверджені відповідними міжнародними організаціями;

45) неприйнятний міжнародний сертифікат - сертифікат, який має не менше однієї з таких ознак:

45) неприйнятний міжнародний сертифікат – сертифікат, який має не менше однієї з таких ознак:

виданий не уповноваженою особою;

виданий особою, що не уповноважена компетентним органом;

48) непридатний харчовий продукт - харчовий продукт, який містить сторонні речовини та/або предмети, пошкоджений в інший спосіб та/або зіпсований у результаті механічних, та/або хімічних, та/або мікробних факторів.

48) непридатний харчовий продукт – харчовий продукт, який містить сторонні речовини та/або предмети, пошкоджений в інший спосіб та/або зіпсований у результаті механічних, та/або хімічних, та/або мікробних факторів, але не є шкідливим для здоров’я людини у разі споживання за призначенням за звичайних умов такого споживання;

Непридатний продукт, у разі споживання за призначенням за звичайних умов такого споживання, не має шкідливого впливу на здоров’я людини;

Виключити.

 

491) нутрієнт – поживна речовина, така як білок, вуглеводи, жири, клітковина, натрій, вітаміни і мінерали, або речовини, які належать до них чи є компонентом однієї з цих категорій;

50) об’єкти санітарних заходів – харчові продукти, тварини, призначені для споживання людиною, а також допоміжні матеріали для переробки та матеріали, що контактують з харчовими продуктами;

50) об’єкти санітарних заходів – харчові продукти (у тому числі новітні харчових продукти, вода питна, яку планується віднести до категорії "вода природна мінеральна"), тварини, призначені для споживання людиною, харчові добавки, ароматизатори, ензими, а також допоміжні матеріали для переробки, предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами, твердженнями про користь для здоров’я та поживну властивість (цінність);

71) прикордонний інспекційний пост - об’єкт, розташований у пункті пропуску через державний кордон, включаючи пункти на автомобільних шляхах, залізничних станціях, аеропортах, морських і річкових портах, де здійснюється державний контроль вантажів з товарами, що переміщуються через державний кордон;

71) прикордонний інспекційний пост – об’єкт, розташований у пункті пропуску через державний кордон України (на залізничній станції, в аеропорту, морському чи річковому порту, автомобільних шляхах) відкритому для міжнародного сполучення, де здійснюється державний контроль харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів;


 

701) мінімальний строк придатності харчового продукту – проміжок часу, протягом якого харчовий продукт зберігає свої властивості за умови його зберігання та після спливу якого вважається непридатним для споживання;

 

832) твердження про користь для здоров’я – відомості, які підтверджують наявність певного зв’язку між харчовим продуктом та/або інгредієнтом (речовиною), що міститься у такому харчовому продукті і здоров’ям людини, а саме про (типи заяв про користь для здоров’я):

функцію поживної речовини, зокрема про поживні властивості, що містять опис фізіологічної ролі поживної речовини в процесі росту, розвитку і забезпечення нормального функціонування організму;

посилання на психологічні та/або поведінкові функції;

посилання на схуднення та/або контроль ваги;

зниження ризику захворювання в результаті споживання харчового продукту або його компонента у контексті загального раціону харчування або покращення хворобливого стану;

інші функції харчового продукту, зокрема ті, що стосуються особливої сприятливої дії такого продукту або його компонентів у контексті загального раціону харчування на забезпечення нормального функціонування організму;

посилання на фізичний та психологічний розвиток дитини;

 

833) твердження про поживну властивість (цінність) – твердження, в якому зазначається, висловлюється думка або мається на увазі, що харчовий продукт має або не має певну поживну властивість, включаючи (але не обмежуючись) енергетичну цінність, вміст білка, жиру, вуглеводів, а також вітамінів і мінеральних речовин; заявою про поживні властивості не вважається зазначення поживних речовин як частина маркування, яке є обов’язковим згідно законодавства;

85) технічні умови – документ, затверджений оператором ринку, в якому визначені технічні вимоги до харчових продуктів та/або процесів їх виробництва;

 

 

Виключити.

 

96) Термін "нормативний документ" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про стандартизацію".

 

Стаття 2. Законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів

Стаття 2. Законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів

3. Стандарти для харчових продуктів, методики досліджень (випробувань) та порядок відбору зразків є обов’язковими для виконання лише у разі, коли це передбачено законом.

Виключити.

Стаття 3. Сфера дії Закону

Стаття 3. Сфера дії Закону

2. Дія цього Закону не поширюється на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, та на допоміжні матеріали для переробки та матеріали, що контактують з харчовими продуктами, якщо інше прямо не встановлено в цьому Законі.

2. Дія цього Закону не поширюється на тютюн і тютюнові вироби,виробництво та/або зберігання харчових продуктів, призначених (вироблених) для особистого споживання.

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я

1. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я:

 

встановлює належний рівень захисту здоров’я людей;

 

встановлює порядок повідомлення про харчові отруєння;

встановлює порядок повідомлення про харчові отруєння, інфекційні захворювання, що пов’язані із споживанням харчових продуктів, та реєструються в закладах охорони здоров’я;

здійснює державну реєстрацію та веде державні реєстри новітніх харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, вод питних мінеральних відповідно до встановлених критеріїв.

здійснює державну реєстрацію та веде державні реєстри новітніх харчових продуктів, тверджень про користь для здоров’я та про поживну властивість (цінність), харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, вод питних мінеральних відповідно до встановлених критеріїв.

2. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, затверджує:

 

показники безпечності харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів , гігієнічні вимоги до об’єктів санітарних заходів;

показники безпечності, у тому числі максимально допустимі рівні небезпечних факторів та максимальні межі залишків (залишків пестицидів та ветеринарних препаратів) харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів, гігієнічні вимоги до об’єктів санітарних заходів;

критерії віднесення води питної до категорії "вода питна мінеральна";

 

перелік референс-методик;

Виключити.

Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів

Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів

2. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, затверджує:

 

вимоги до здійснення державного контролю;

процедури здійснення державного контролю;

методи контролю зоонозів, патологоанатомічні методи на післязабійному етапі;

правила забою та транспортування тварин, вимоги до потужностей з виробництва, переробки, транспортування та зберігання харчових продуктів, а також правила державної ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках;

вимоги та правила забою тварин.

Виключити.

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів

1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (компетентний орган):

 

проводить передзабійне та післязабійне інспектування тварин на відповідних потужностях, а також післязабійне інспектування тварин, забитих на полюванні;

проводить передзабійне та післязабійне інспектування тварин на відповідних потужностях, а також післязабійне інспектування тварин, забитих на полюванні, державну ветеринарно-санітарну експертизу на агропродовольчих ринках;

проводить епізоотичне розслідування або у разі потреби бере участь у розслідуваннях, спрямованих на встановлення причин та умов, що призводять до надходження в обіг небезпечних та непридатних харчових продуктів;

проводить епізоотичне розслідування або бере участь у розслідуваннях, спрямованих на встановлення причин та умов, що призводять до надходження в обіг небезпечних та непридатних харчових продуктів;

Стаття 9. Повноваження державних інспекторів

Стаття 9. Повноваження державних інспекторів

1. Під час здійснення державного контролю державні інспектори мають право:

1. Під час здійснення державного контролю державні інспектори мають право:

11) заповнювати відповідну частину міжнародного сертифіката для вивезення (пересилання) вантажів харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів з території України.

11) видавати міжнародний сертифікат та інші необхідні документи для вивезення (пересилання) з митної території України вантажів харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів.

2. Під час здійснення прикордонного державного контролю державні інспектори мають право:

2. Під час здійснення прикордонного державного контролю державні інспектори мають право:

2) заповнювати міжнародні сертифікати при ввезенні (пересиланні) на митну територію України вантажів харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів.

2) перевіряти міжнародні сертифікати при ввезенні (пересиланні) на митну територію України вантажів харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів.

 

 

Стаття 11. Уповноважені лабораторії, референс-лабораторії, що проводять дослідження (випробування) для цілей державного контролю

Стаття 11. Уповноважені лабораторії, референс-лабораторії, що проводять дослідження (випробування) для цілей державного контролю

6. Для цілей державного контролю використовуються методики відбору зразків та їх досліджень (випробувань), що встановлені національними стандартами України. У разі обґрунтування неможливості застосування таких стандартів або їх відсутності застосовуються методики відбору зразків та їх досліджень (випробувань), що встановлені відповідними міжнародними організаціями або законодавством Європейського Союзу.

6. Для цілей державного контролю використовуються методики відбору зразків та їх досліджень (випробувань). У разі обґрунтування неможливості застосування стандартів або їх відсутності застосовуються методики відбору зразків та їх досліджень (випробувань), що встановлені відповідними міжнародними організаціями або законодавством Європейського Союзу.

8. Для методик досліджень (випробувань) у харчових продуктах речовин, наявність яких не допускається, нормативно-правовими актами встановлюються мінімально необхідні рівні визначення. Якщо результат досліджень (випробувань) з використанням такої методики не вказує на наявність відповідної речовини, вона вважається відсутньою в харчовому продукті. Якщо мінімально необхідний рівень визначення речовини, наявність якої в харчових продуктах не допускається, не встановлений в нормативно-правовому акті, вона вважається відсутньою в харчовому продукті у разі невизначення її за допомогою методики, яка включена в галузь акредитації (атестації) лабораторії, що проводить дослідження (випробування). Під час внесення методики в галузь акредитації перевіряється можливість її застосування для випробувань (досліджень) за встановленими в нормативно-правових актах параметричними значеннями забруднюючих речовин, залишків пестицидів та ветеринарних препаратів.

Виключити.

9. Арбітражне дослідження (випробування) проводиться акредитованою лабораторією, яка застосовує методики, зазначені в частині сьомій цієї статті, та яка не пов’язана та/або незалежна від оператора ринку, який замовляє таке дослідження (випробування).

9. Арбітражні дослідження (випробування) мають виконуватися акредитованою референс-лабораторією, яка застосовує референс-методики підтверджуючих методів дослідження (випробування), та яка не пов’язана та/або незалежна від оператора ринку, який замовляє таке дослідження (випробування).

 

Розділ III. ЗАСАДИ ТА ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

Розділ III. ЗАСАДИ ТА ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

Стаття 12. Засади та порядок здійснення державного контролю

Стаття 12. Засади та порядок здійснення державного контролю

3. Державний контроль здійснюється із застосуванням актів державного контролю.

 

 

 

Акт державного контролю має містити перелік питань для перевірки виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

 

Кожне питання, що стосується перевірки, повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає виконанню (дотриманню).

Кожне питання, що стосується перевірки, повинно містити посилання на вимогу законодавчого та нормативно-правового акта (статтю, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає виконанню (дотриманню).

Перелік питань для перевірки, що включені до актів державного контролю, є вичерпним.

 

4. Забороняється перевіряти питання, які:

 

1) відсутні в акті державного контролю;

 

2) не містять посилань на вимогу нормативно-правового акта (статтю, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає виконанню (дотриманню).

2) не містять посилань на вимогу законодавчого та нормативно-правового акта (статтю, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає виконанню (дотриманню).

7. Якщо під час проведення державного контролю за оцінкою державного інспектора існує підозра, що харчовий продукт або інший об’єкт санітарних заходів є небезпечним, державний інспектор відбирає зразок такого об’єкта та видає розпорядження про тимчасову заборону обігу харчового продукту або іншого об’єкта санітарних заходів строком не більш як на 10 календарних днів з поданням відповідної заяви до суду не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення, про що негайно інформує головного державного інспектора чи його заступників, а також оператора ринку, під управлінням якого знаходиться такий об’єкт. Зазначений зразок об’єкта санітарних заходів повинен бути відібраний у двох юридично та аналітично однакових екземплярах, один з яких повинен бути негайно відправлений в уповноважену лабораторію для проведення досліджень (випробувань).

7. Якщо під час проведення державного контролю за оцінкою державного інспектора існує підозра, що харчовий продукт або інший об’єкт санітарних заходів є небезпечним, державний інспектор відбирає зразок такого об’єкта та видає розпорядження про тимчасову заборону обігу харчового продукту або іншого об’єкта санітарних заходів строком не більш як на 10 календарних днів з поданням відповідної заяви до суду не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення, про що негайно інформує головного державного інспектора чи його заступників, а також оператора ринку, під управлінням якого знаходиться такий об’єкт. Зазначений зразок об’єкта санітарних заходів повинен бути відібраний у двох юридично та аналітично однакових екземплярах, один з яких повинен бути негайно відправлений в уповноважену для цілей державного контролю лабораторію для проведення досліджень (випробувань).

 

8. Зразки об’єктів санітарних заходів, відібрані у зв’язку з підозрою або встановленням факту їх небезпечності чи непридатності до споживання, негайно направляються до уповноваженої лабораторії для проведення досліджень (випробувань).Уповноважена лабораторія після проведення досліджень (випробувань) негайно надає звіт про результати дослідження (випробування) компетентному органу для прийняття рішення щодо подальшого поводження із зазначеним об’єктом санітарних заходів.

 

 

8. Уповноважена лабораторія після проведення досліджень (випробувань) негайно надає звіт про результати дослідження (випробування) компетентному органу для прийняття рішення щодо подальшого поводження із зазначеним об’єктом санітарних заходів.

11. Якщо за результатами лабораторних досліджень (випробувань) харчового продукту або іншого об’єкта санітарних заходів виявлено порушення положень цього Закону, головний державний інспектор чи його заступники повинні вжити таких заходів:

11. При виявленні порушення положень цього Закону та/або за результатами лабораторних досліджень (випробувань) харчового продукту або іншого об’єкта санітарних заходів головний державний інспектор чи його заступники повинні вжити таких заходів:

1) у разі невідповідності маркування вимогам законодавства – видати постанову про виправлення маркування. Спосіб виправлення маркування визначається оператором ринку;

1) у разі невідповідності маркування вимогам законодавства – видати постанову про виправлення маркування. Спосіб виправлення маркування визначається оператором ринку. Забороняється виправляти маркування неперероблених харчових продуктів тваринного походження;

Стаття 16. Визначення та перегляд вимог щодо окремих показників якості харчових продуктів

Стаття 16. Визначення та перегляд вимог щодо окремих показників якості харчових продуктів

3. Зміни до вимог щодо окремих показників якості харчових продуктів негайно після їх прийняття публікуються у відповідному офіційному друкованому виданні і набирають чинності не раніше ніж через дев’ять місяців з дня їх публікації.

3. Зміни до вимог щодо окремих показників якості харчових продуктів негайно після їх прийняття публікуються у відповідному офіційному друкованому виданні і набирають чинності не раніше ніж через шість місяців з дня їх публікації.

Розділ V. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ САНІТАРНИХ ЗАХОДІВ

Розділ V. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ САНІТАРНИХ ЗАХОДІВ

Стаття 29. Державна реєстрація об’єктів санітарних заходів

Стаття 29. Державна реєстрація об’єктів санітарних заходів

1. Забороняється реалізація об’єктів санітарних заходів, які не зареєстровані відповідно до вимог цього Закону.

2. Державній реєстрації підлягають:

1) новітні харчові продукти;

2) харчові добавки;

3) ароматизатори, за виключенням окремої групи ароматизаторів, визначених центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я;

4) ензими;

5) допоміжні матеріали для переробки, та матеріали, що контактують з харчовими продуктами, які вперше вводяться в обіг та/або вперше використовуються на території України;

6) вода питна, яку планується віднести до категорії "вода природна мінеральна".

1. Забороняється реалізація об’єктів санітарних заходів, які не зареєстровані відповідно до вимог цього Закону.

2. Державній реєстрації підлягають:

1) новітні харчові продукти;

2) харчові добавки;

3) ароматизатори, за виключенням окремої групи ароматизаторів, визначених центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я;

4) ензими;

5) допоміжні матеріали для переробки, та матеріали, що контактують з харчовими продуктами, які вперше вводяться в обіг та/або вперше використовуються на території України;

6) вода питна, яку планується віднести до категорії "вода природна мінеральна";

7) твердження про користь здоров’я;

8) твердження про поживну властивість (цінність).

5. Підставами для відмови в державній реєстрації об’єктів санітарних заходів є наявність доказів їх невідповідності законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

5. Підставами для відмови в державній реєстрації та експрес-реєстрації об’єктів санітарних заходів є:

подання заявником неповного пакета документів, зазначених у частині четвертій цієї статті;

виявлення в документах, поданих заявником, недостовірних відомостей;

негативна оцінка достовірності наявних наукових даних, що об’єкти санітарних заходів не спричиняють шкідливого впливу на здоров’я людини, у тому об’ємі, в якому їх планується застосовувати.

8. Державна реєстрація об’єктів, зазначених у частині другій цієї статті, за винятком новітніх харчових продуктів та харчових добавок, проводиться протягом 30 робочих днів після отримання заяви про таку реєстрацію.

Державна реєстрація новітніх харчових продуктів проводиться протягом 180 робочих днів після отримання заяви.

Державна реєстрація харчових добавок проводиться протягом 120 робочих днів після отримання заяви.

8. Державна реєстрація новітніх харчових продуктів проводиться протягом 180 робочих днів після отримання заяви.

Державна реєстрація харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, допоміжних матеріалів для переробки, та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, тверджень про користь для здоров’я та тверджень про поживну властивість (цінність) проводиться протягом 120 робочих днів після отримання заяви.

Державна реєстрація води питної, яку планується віднести до категорії "вода природна мінеральна" проводиться протягом 30 робочих днів після отримання заяви про таку реєстрацію.

Об’єкти санітарних заходів, стосовно реєстрації якої подано звернення і яка дозволені до використання відповідними міжнародними організаціями, можуть підлягати експрес-реєстрації.

Експрес-реєстрація включає огляд звіту відповідних міжнародних організацій, які обґрунтовують можливість використання об’єктів санітарних заходів, зазначених в частині 2 статті 29 Закону. Цей огляд повинен враховувати обставини та умови, специфічні для населення України (якщо такі існують), а також технічні та економічні можливості визначення присутності та/або рівні використання харчових добавок у харчових продуктах відносно рівнів включень, що затверджені відповідними міжнародними організаціями.

Експрес-реєстрація проводиться протягом 30 робочих днів після отримання заяви.

Стаття 30. Державна реєстрація харчових добавок

Стаття 30. Державна реєстрація харчових добавок

6. Харчова добавка, стосовно реєстрації якої подано звернення і яка дозволена до використання відповідними міжнародними організаціями, підлягає експрес-реєстрації.

Виключити

7. Експрес-реєстрація включає огляд звіту відповідних міжнародних організацій, які обґрунтовують можливість використання харчової добавки. Цей огляд повинен враховувати обставини та умови, специфічні для населення України (якщо такі існують), а також технічні та економічні можливості визначення присутності та/або рівні використання харчових добавок у харчових продуктах відносно рівнів включень, що затверджені відповідними міжнародними організаціями.

Виключити

8. Згідно з процедурою експрес-реєстрації рішення щодо реєстрації або відмови в реєстрації харчової добавки для виробництва харчових продуктів в Україні чи обігу харчових продуктів, які містять таку харчову добавку, приймається протягом 30 робочих днів після одержання заяви та документів і повідомляється заявнику.

Виключити


 

Стаття 301. Державна реєстрація ароматизаторів та ензимів

1. У виробництві харчових продуктів та харчових продуктах, які перебувають в обігу, допускається використання лише тих ароматизаторів та ензимів, що включені до Державного реєстру ароматизаторів та ензимів, дозволених до використання в харчових продуктах.

2. У Державному реєстрі ароматизаторів та ензимів, зазначаються їх максимально допустимі рівні у випадках, коли їх не визначення ставить під загрозу здоров’я споживачів. У Державному реєстрі ароматизаторів та ензимів також зазначаються харчові продукти, в яких вони використовуються.

 

 

Введення державного реєстру здійснюється відповідно до частини десятої статті 29 цього Закону.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, вносить зміни до Державного реєстру ароматизаторів та ензимів:

1) за власною ініціативою у випадках:

створення початкового Державного реєстру ароматизаторів та ензимів;

виключення ароматизаторів та ензимів з Державного реєстру ароматизаторів та ензимів за наявності доказів їх невідповідності вимогам, встановленим законодавством;

2) за зверненнями операторів ринку або їх об’єднань після державної реєстрації.

До державного реєстру включаються ароматизатори та ензими, які визнані Європейським Союзом такими, що є безпечними для споживання людиною. Включення зазначених ароматизаторів та ензимів до Державного реєстру ароматизаторів та ензимів не залежить від затвердження чи будь-яких інших дій стосовно створення та/або ведення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, Державного реєстру ароматизаторів та ензимів.

3. Під час державної реєстрації ароматизаторів та ензимів необхідно:

1) визначати ароматизатори та ензими, до яких вони можуть додаватися, та у разі потреби умови, за яких вони можуть додаватися;

2) обмежувати ароматизатор та ензим до найнижчого рівня використання, який є необхідним для досягнення бажаного ефекту;

3) враховувати будь-яке допустиме щоденне споживання або обсяг споживання ароматизатора та ензиму та їх вірогідне щоденне споживання від усіх джерел, включаючи можливе щоденне споживання спеціальними групами споживачів;

4) проводити оцінку наявних наукових даних, що ароматизатори та ензими не спричиняють шкідливого впливу на здоров’я людини, у тому об’ємі, в якому їх планується застосовувати.

4. Будь-який оператор ринку або об’єднання операторів ринку може звернутися із запитом про державну реєстрацію ароматизатора та ензиму шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, письмової заяви в довільній формі про державну реєстрацію ароматизатора та ензиму і відповідні документи, які містять інформацію про:

1) існування обґрунтованої технологічної необхідності;

2) те, що використання ароматизатора та ензиму не вводить споживача в оману;

3) наявні наукові дані, що ароматизатори та ензими не спричиняють шкідливого впливу на здоров’я людини, у тому об’ємі, в якому їх планується застосовувати.

Письмова заява може бути подана оператором ринку або об’єднання операторів ринку особисто, надіслана поштою або у випадках, передбачених законом, за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.

Якщо ароматизатор та ензими схвалені дозволені до використання відповідними міжнародними організаціями, інформація, що це підтверджує, додається до заяви про реєстрацію.

5. Ароматизатори та ензим, стосовно реєстрації якого подано звернення і які схвалені до використання відповідними міжнародними організаціями, підлягає експрес-реєстрації.

6. Експрес-реєстрація включає огляд звіту відповідних міжнародних організацій, який містить інформацію зазначену в частині 4 цієї статті та обґрунтовують можливість його використання Цей огляд повинен враховувати обставини та умови, специфічні для населення України (якщо такі існують), а також технічні та економічні можливості визначення присутності та/або рівня використання ароматизатора та ензиму у харчових продуктах відносно рівнів включень, що затверджені відповідними міжнародними організаціями.

7. Згідно з процедурою експрес-реєстрації рішення щодо реєстрації або відмови в реєстрації ароматизатора та ензиму для виробництва харчових продуктів в Україні чи обігу харчових продуктів, які містять такий ароматизатор та ензим, приймається протягом 30 робочих днів після одержання заяви та документів і повідомляється заявнику.

8. Підставами для відмови в державній реєстрації та експрес-реєстрації ароматизаторів та ензимів зазначено у частині п’ятій статті 29 цього Закону.

 

Стаття 302. Державна реєстрація твердження про користь для здоров’я

1. Допускається використовувати твердження про користь для здоров’я до харчових продуктів або його компонентів щодо загального раціону харчування, що включені до Державного реєстру тверджень про користь для здоров’я.

2. У Державному реєстрі тверджень про користь для здоров’я, зазначаються умови їх використання, відомості про зв’язок впливу на здоров’я.

Введення державного реєстру здійснюється відповідно до частини десятої статті 29 цього Закону.

У Державному реєстрі тверджень про користь для здоров’я також зазначаються харчові продукти або його компоненти щодо яких вони використовуються.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, вносить зміни до Державного реєстру тверджень про користь для здоров’я:

1) за власною ініціативою у випадках:

створення початкового Державного реєстру тверджень про користь для здоров’я;

виключення твердження про користь для здоров’я з Державного реєстру тверджень про користь для здоров’я за наявності доказів їх невідповідності вимогам, встановленим законодавством;

2) за зверненнями операторів ринку або їх об’єднань після державної реєстрації.

Частиною Державного реєстру тверджень про користь для здоров’я є твердження про користь для здоров’я, які визнані Європейським Союзом як такі, що є чіткими, точними та ґрунтуються на доказах, прийнятих науковим співтовариства ЄС. Включення зазначених тверджень про користь для здоров’я до Державного реєстру тверджень про користь для здоров’я не залежить від затвердження чи будь-яких інших дій стосовно створення та/або ведення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, Державного реєстру тверджень про користь для здоров’я.

3. Під час державної реєстрації твердження про користь для здоров’я центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я:

1) зазначає нутрієнт, інгредієнт, харчовий продукт чи групу харчових продуктів до яких будуть застосовуватись твердження про користь для здоров’я;

2) визначає тип твердження про користь для здоров’я для нутрієнту, інгредієнту, харчового продукту чи групи харчових продуктів;

3) зазначає умови їх використання та відомості про зв’язок впливу на здоров’я;

4) проводить оцінку наявних наукових даних щодо впливу на здоров’я людини.

4. Будь-який оператор ринку або об’єднання операторів ринку може звернутися із запитом про державну реєстрацію твердження про користь для здоров’я шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, письмової заяви в довільній формі про державну реєстрацію твердження про користь для здоров'я та відповідні документи, які містять інформацію про:

1) вплив на здоров’я, яка є достовірною та науково підтвердженою;

2) те, що використання твердження про користь для здоров’я не вводить споживача в оману та не містить ознак дискредитації.

Письмова заява може бути подана оператором ринку або об’єднання операторів ринку особисто, надіслана поштою або у випадках, передбачених законом, за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.

Якщо твердження про користь для здоров’я схвалені до використання відповідними міжнародними організаціями, інформація, що це підтверджує, додається до заяви про реєстрацію.

5. Твердження про користь для здоров’я стосовно реєстрації якого подано заява і які схвалені до використання відповідними міжнародними організаціями, підлягає експрес-реєстрації.

7. Експрес-реєстрація включає огляд звіту відповідних міжнародних організацій, який містить інформацію зазначену в частині 4 цієї статті та обґрунтовують можливість її використання. Цей огляд повинен враховувати обставини та умови, специфічні для населення України (якщо такі існують).

8. Згідно з процедурою експрес-реєстрації рішення щодо реєстрації або відмови в реєстрації твердження про користь для здоров’я, приймається протягом 30 робочих днів після одержання заяви та документів і повідомляється заявнику.

9. Підставами для відмови в державній реєстрації та експрес-реєстрації твердження про користь для здоров’я зазначено у частині п’ятій статті 29 цього Закону.

 

Стаття 303. Державна реєстрація тверджень про поживну властивість (цінність)

1. Допускається використовувати твердження про поживну властивість (цінність) до харчових продуктів або його компонентів у контексті загального раціону харчування, що включені до Державного реєстру тверджень про поживну властивість (цінність).

Введення державного реєстру здійснюється відповідно до частини десятої статті 29 цього Закону.

2. У Державному реєстрі тверджень про поживну властивість (цінність), зокрема, зазначаються умови їх використання, відомості про їх властивості (цінність), а саме за рахунок:

1) енергії (калорійності), яку вона забезпечує, або забезпечує за зниженою або підвищеною швидкістю, або не забезпечує;

2) та/або поживних речовин та інших речовини, які вона містить, або містить в зменшеній або збільшеній пропорції, або не містить.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, вносить зміни до Державного реєстру тверджень про поживну властивість (цінність):

1) за власною ініціативою у випадках:

створення початкового Державного реєстру тверджень про поживну властивість (цінність);

виключення тверджень про поживну властивість (цінність) з Державного реєстру тверджень про поживну властивість (цінність) за наявності доказів їх невідповідності вимогам, встановленим законодавством;

2) за зверненнями операторів ринку або їх об’єднань після державної реєстрації.

Частиною Державного реєстру тверджень про поживну властивість (цінність) є твердження про поживну властивість (цінність), які визнані Європейським Союзом як такі, що є чіткими, точними та ґрунтуються на доказах, прийнятих науковим співтовариства ЄС. Включення зазначених тверджень про поживну властивість (цінність) до Державного реєстру тверджень про поживну властивість (цінність) не залежить від затвердження чи будь-яких інших дій стосовно створення та/або ведення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, Державного реєстру тверджень про поживну властивість (цінність).

3. Будь-який оператор ринку або об’єднання операторів ринку може звернутися до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я про державну реєстрацію шляхом подання письмової заяви в довільній формі про державну реєстрацію тверджень про поживну властивість (цінність) та відповідні документи, які містять інформацію про:

1) поживні властивості (цінність), і яка є достовірною та науково підтвердженою;

2) те, що використання тверджень про поживну властивість (цінність) не вводить споживача в оману та не містить ознак дискредитації.

Письмова заява може бути подана оператором ринку або об’єднання операторів ринку особисто, надіслана поштою або у випадках, передбачених законом, за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.

 

Якщо твердження про поживну властивість (цінність) схвалені/затверджені дозволені до використання відповідними міжнародними організаціями, то інформація, що це підтверджує, додається до заяви про реєстрацію.

4. Твердження про поживну властивість (цінність), стосовно реєстрації якого подано заява і які схвалені/затверджені дозволені  до використання відповідними міжнародними організаціями, підлягає експрес-реєстрації.

5. Експрес-реєстрація включає огляд звіту відповідних міжнародних організацій, який містить інформацію зазначену в частині 4 цієї статті та обґрунтовують можливість її використання. Цей огляд повинен враховувати обставини та умови, специфічні для населення України (якщо такі існують).

6. Згідно з процедурою експрес-реєстрації рішення щодо реєстрації або відмови в реєстрації твердження про поживну властивість (цінність) в Україні, приймається протягом 30 робочих днів після одержання заяви та документів і повідомляється заявнику.

7. Підставами для відмови в державній реєстрації та експрес-реєстрації твердження про поживну властивість (цінність) зазначено у частині п’ятій статті 29 цього Закону.

Розділ VI. ВИРОБНИЦТВО ТА ОБІГ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Розділ VI. ВИРОБНИЦТВО ТА ОБІГ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Стаття 31. Державна реєстрація допоміжних матеріалів для переробки та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, і води питної

Стаття 31. Державна реєстрація допоміжних матеріалів для переробки та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, і води питної

5. У державній реєстрації може бути відмовлено з таких підстав:

5. У державній реєстрації може бути відмовлено з таких підстав:

1) для допоміжних матеріалів для переробки та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, - у разі наявності доказів невідповідності цих об’єктів вимогам законодавчих актів щодо їх безпечності, а у разі відсутності таких актів – аналогічним вимогам, що викладені у нормативних документах;

1) для допоміжних матеріалів для переробки та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, – у разі наявності доказів невідповідності цих об’єктів вимогам законодавчих актів щодо їх безпечності;

2) для води питної, яку планується віднести до категорії "вода природна мінеральна", - у разі наявності доказів її небезпечності та/або невідповідності вимогам законодавства щодо вод природних мінеральних.

2) для води питної, яку планується віднести до категорії "вода природна мінеральна", - у разі наявності доказів її небезпечності та/або невідповідності вимогам законодавства щодо вод природних мінеральних.

 

Стаття 32. Вимоги до харчових продуктів

Стаття 32. Вимоги до харчових продуктів

3. Під час виробництва харчових продуктів оператор ринку може користуватися технічними умовами, державна реєстрація яких є необов’язковою.

Виключити.

6. Підприємствам, включеним до реєстру експортерів, заборонено використовувати сировину, отриману шляхом забою тварин не на потужностях, що мають експлуатаційний дозвіл.

6. Потужностям, включеним до реєстру експортерів, заборонено використовувати первинну продукцію або неперероблені харчові продукти, отримані непромисловим способом та/або шляхом забою тварин не на потужностях, що мають експлуатаційний дозвіл.

Стаття 34. Забій тварин

Стаття 34. Забій тварин

2. Забороняється здійснювати забій свійських копитних тварин, диких ссавців, вирощених на фермі, відмінних від зайцеподібних, а також забій свійської птиці та кролів не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл. Ця норма не стосується забою зазначених тварин в обсягах, що не перевищують трьох голів свійських парнокопитних тварин та інших копитних тварин та/або п’яти голів свійської птиці, кролів на день.

Із 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений.

2. Забороняється здійснювати забій свійських тварин, а також забій свійської птиці та кролів не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл. Обсяги забою свійських тварин, що проводиться не на бойні, не повинні перевищувати трьох голів на тиждень свійських парнокопитних тварин та/або десяти голів свійської птиці, кролів на день.

Продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу.

3. Перед забоєм свійські копитні тварини, дикі ссавці, вирощені на фермі, відмінні від зайцеподібних, а також свійська птиця та кролі, якщо харчові продукти, вироблені з них, призначаються для споживання людиною, окрім випадків, коли зазначені продукти призначені для власного споживання, підлягають обов’язковому державному контролю. Зазначене не поширюється на тварин вимушеного забою та диких тварин, забитих під час полювання.

3. Перед забоєм свійські копитні тварини, дикі ссавці, вирощені на фермі, відмінні від зайцеподібних, а також свійська птиця та кролі, якщо харчові продукти, вироблені з них, призначаються для споживання людиною, підлягають обов’язковому державному контролю. Зазначене не поширюється на тварин вимушеного забою та диких тварин, забитих під час полювання.

5. Державний інспектор відповідно до цієї статті проводить дозабійне та післязабійне інспектування здорових і хворих свійських копитних тварин, диких ссавців, вирощених на фермі, відмінних від зайцеподібних, свійської птиці та інших тварин, а також необхідні дослідження (випробування), якщо вони передбачені щорічним планом державного контролю та/або моніторингу. Дозабійне та післязабійне інспектування свійської птиці та кролів здійснюється вибірково. Порядок здійснення дозабійного та післязабійного інспектування затверджується рішенням органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

5. Державний інспектор відповідно до цієї статті проводить дозабійне та післязабійне інспектування здорових і хворих свійських копитних тварин, диких ссавців, вирощених на фермі, відмінних від зайцеподібних, свійської птиці та інших тварин, а також необхідні дослідження (випробування), якщо вони передбачені щорічним планом державного контролю та/або моніторингу. Дозабійне та післязабійне інспектування свійської птиці та кролів здійснюється вибірково. Правила здійснення дозабійного та післязабійного інспектування затверджується рішенням органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

8. Власник необроблених харчових продуктів тваринного походження, які були визнані непридатними для споживання людиною і твариною на підставі лабораторного дослідження та стосовно яких було прийнято рішення про їх знищення, може знищити такі продукти самостійно під контролем державного інспектора.

8. Власник харчових продуктів тваринного походження, які були визнані непридатними для споживання людиною і твариною на підставі лабораторного дослідження та стосовно яких було прийнято рішення про їх знищення, може знищити такі продукти самостійно під контролем державного інспектора.

Стаття 35. Здійснення державного контролю на бійнях, гуртівнях та потужностях з розбирання та обвалювання м’яса

Стаття 35. Здійснення державного контролю на бійнях, гуртівнях та потужностях з розбирання та обвалювання м’яса

1. Для забезпечення державного контролю за дотриманням необхідних гігієнічних вимог щодо забезпечення безпечності готових харчових продуктів тваринного походження на бійнях, гуртівнях та потужностях з розбирання та обвалювання м’яса під час надходження, розбирання та обвалювання продукції первинного виробництва тваринного походження присутність державного інспектора, який має відповідну кваліфікацію та ветеринарну освіту, або уповноваженої особи є обов’язковою.

1. Для забезпечення державного контролю за дотриманням вимог щодо безпечності готових харчових продуктів тваринного походження на бійнях, гуртівнях та потужностях з розбирання та обвалювання м’яса під час забою тварин, надходження, розбирання та обвалювання продукції первинного виробництва тваринного походження є обов’язковою присутність державного інспектора та/або уповноваженої особи, які мають відповідну кваліфікацію, ветеринарну освіту та уповноважена відповідного до цього закону і якій делеговано здійснення окремих видів державного контролю від імені компетентного органу.

2. Порядок здійснення державного контролю за дотриманням необхідних гігієнічних вимог щодо забезпечення безпечності готових харчових продуктів тваринного походження на бійнях, гуртівнях та потужностях з розбирання та обвалювання м’яса затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

2. Порядок здійснення державного контролю затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Стаття 36. Обіг харчових продуктів на агропродовольчих ринках

Стаття 36. Обіг харчових продуктів на агропродовольчих ринках

1. Цілі туші або частини туш парнокопитних та інших копитних тварин, туші свійської птиці, кроликів та малих диких тварин, риба, мед, яйця, молоко необроблене, сир домашнього виробництва і продукти рослинного походження можуть продаватися на агропродовольчих ринках за умови підтвердження їхньої придатності за результатами випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії, яка знаходиться на агропродовольчому ринку, державним інспектором, який знаходиться на цьому ж ринку. Не підлягають зазначеним випробуванням харчові продукти недомашнього виробництва, які супроводжуються документами, що забезпечують простежуваність продукції.

1. Цілі туші або частини туш парнокопитних тварин, туші диких тварин, свійської птиці, кролів, нутрій, риба, мед, яйця, молоко необроблене, кисломолочні продукти домашнього виробництва і продукти рослинного походження можуть реалізовуватися на агропродовольчих ринках за умови підтвердження їхньої придатності за результатами досліджень (випробувань) державною лабораторією ветеринарної медицини на агропродовольчому ринку. Забороняється реалізація на агропродовольчих ринках усіх лісних грибів, крім білих грибів та грибів промислового виробництва.

2. Позначка придатності ставиться державним інспектором, який знаходиться на агропродовольчому ринку, на цілі туші або частини туш парнокопитних та інших копитних тварин, на кожну тушу малих диких тварин та свійської птиці, кролів, щодо яких підтверджено придатність для споживання людиною, за результатами випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії, яка знаходиться на агропродовольчому ринку. Придатність для споживання людиною продуктів рослинного походження, а також необробленого молока та сиру домашнього виробництва підтверджується державним інспектором за результатами випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії.

2. Не підлягають дослідженням (випробуванням) харчові продукти промислового виробництва, які супроводжуються документами, що забезпечують їх простежуваність. При реалізації таких харчових продуктів на агропродовольчих ринках здійснюється перевірка дотримання температурних режимів і умов їх зберігання та реалізації.

3. На тушах, непридатних для споживання людиною, які на підставі результатів лабораторних досліджень (випробувань) не можуть використовуватися для споживання людиною, наносяться насічки на поверхні усієї туші, що вказують на непридатність продукту для споживання людиною.

3. За результатами досліджень (випробувань), щодо яких підтверджено придатність для споживання людиною на цілі туші або частини туш парнокопитних тварин, туші диких тварин, свійської птиці, кролів, нутрій, наносяться позначки придатності. Придатність для споживання людиною риби, меду, яєць, молока необробленого, кисломолочних продуктів домашнього виробництва і продуктів рослинного походження підтверджується результатами досліджень (випробувань).

4. Харчовий продукт, який є непридатним для споживання людиною, але не становить безпосередньої загрози (низький ризик) для здоров’я людини, не допускається до реалізації та утилізується власником. Харчовий продукт, який є непридатним для споживання людиною, але становить безпосередню загрозу (високий ризик) для здоров’я людини, підлягає негайному вилученню власником та утилізації або знищенню під контролем державного інспектора відповідно до законодавства.

4. На тушах, які на підставі результатів лабораторних досліджень (випробувань) визначені непридатними та не можуть використовуватися для споживання людиною, наносяться насічки на поверхні усієї туші, що вказують на непридатність продукту для споживання людиною.

5. Забороняється функціонування агропродовольчого ринку за відсутності акредитованої лабораторії.

5. Харчовий продукт, який є непридатним для споживання людиною, але не становить безпосередньої загрози (низький ризик) для здоров’я людини, не допускається до реалізації та утилізується власником. Харчовий продукт, який є непридатним для споживання людиною, але становить безпосередню загрозу (високий ризик) для здоров’я людини, підлягає негайному вилученню власником та утилізації або знищенню під контролем державного інспектора відповідно до законодавства.

 

 

 

6. Торгові місця на агропродовольчих ринках надаються адміністрацією (власником) агропродовольчого ринку особам, які здійснюють реалізацію продуктів зазначених у частині другій цієї статті, після надання ними результатів дослідження (випробування) державної лабораторії на агропродовольчому ринку.

 

7. Відповідальність за реалізацію харчових продуктів, що не пройшли відповідні дослідження (випробування), покладається на адміністрацію (власника) агропродовольчого ринку відповідно до закону. Забороняється функціонування агропродовольчого ринку за відсутності лабораторії. Адміністрація (власник) агропродовольчого ринку зобов’язана надавати пристосовані службові приміщення у користування лабораторії.

Стаття 37. Вимоги до обігу об’єктів санітарних заходів

Стаття 37. Вимоги до обігу об’єктів санітарних заходів

1. Забороняється:

1. Забороняється:

2) продаж харчових продуктів власного домашнього виробництва не на агропродовольчих ринках;

2) продаж харчових продуктів домашнього виробництва (крім необробленого молока та/або кисломолочних продуктів домашнього виробництва);


 

7) виправляти маркування неперероблених харчових продуктів тваринного походження;

2. Забороняється також обіг об’єктів санітарних заходів, якщо ці об’єкти:

2. Забороняється також обіг об’єктів санітарних заходів, якщо ці об’єкти:


 

6) мають дату “вжити до” або мінімальний строк придатності харчового продукту, що минули.

Стаття 48. Вимоги до гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами

Стаття 48. Вимоги до гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами


 

2. Заборонено допускати до роботи з харчовими продуктами персонал, який має медичні протипоказання до роботи з харчовими продуктами та/або хворіє або є носієм хвороб, що можуть бути передані через харчові продукти, а також у разі, коли існує вірогідність прямого і непрямого забруднення харчових продуктів. Персонал потужностей, який має зазначені симптоми та може перебувати в контакті з харчовими продуктами, має негайно повідомити про це оператору ринку.

Стаття 52. Ввезення харчових продуктів для власного споживання в Україну

Стаття 52. Ввезення харчових продуктів для власного споживання в Україну

1. Забороняється ввезення на територію України громадянами України, іноземцями та особами без громадянства для власного споживання харчових продуктів тваринного походження без упаковки виробника.

1. Забороняється ввезення на територію України громадянами України, іноземцями та особами без громадянства для власного споживання харчових продуктів тваринного походження без упаковки виробника.

 

2. Забороняється ввезення на територію України продуктів рослинного походження, що заражені карантинними організмами.

Стаття 53. Вимоги до вантажів з об’єктами санітарних заходів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України

Стаття 53. Вимоги до вантажів з об’єктами санітарних заходів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України

1. Відповідно до вимог санітарних заходів вантажі з об’єктами санітарних заходів, що імпортуються, супроводжуються:

1) для харчових продуктів - міжнародним сертифікатом або іншим документом, виданим компетентним органом країни походження;

2) для інших об’єктів санітарних заходів - документацією згідно із вимогами законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

 

1. Вантажі з об’єктами санітарних заходів, що імпортуються, супроводжуються:

1) для харчових продуктів тваринного походження – міжнародним сертифікатом, виданим компетентним органом країни походження;

2) для харчових продуктів нетваринного походження – документами, які містять інформацію про безпечність та окремі показники якості згідно із вимогами законодавства;

3) для харчових продуктів нетваринного походження, які віднесено до харчових продуктів високого ризику – міжнародним сертифікатом та\або іншим документом, який видається компетентним органом країни походження;

4) для інших об’єктів санітарних заходів – документами, які містять інформацію про безпечність та окремі показники якості згідно із вимогами законодавства.

Стаття 54. Прикордонні інспекційні пости

Стаття 54. Прикордонні інспекційні пости

1. Ввезення (пересилання) в Україну та вивезення (пересилання) з України харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів дозволяється тільки через прикордонні інспекційні пости, які призначені для цього (далі - призначені прикордонні інспекційні пости), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

1. Харчові продукти та інші об’єкти санітарних заходів ввозяться (пересилаються) в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивозяться (пересилаються) з України через прикордонні інспекційні пости, які призначені для цього, за умови їх функціонування відповідно до вимог, установлених статтею 55 цього Закону (далі – призначені прикордонні інспекційні пости). Перелік прикордонних інспекційних постів призначених для здійснення державного контролю за об’єктами санітарних заходів затверджується Кабінетом Міністрів України.

 

 

 

2. Усі вантажі, зазначені у частині першій цієї статті, що приходять на інший, ніж призначений інспекційний пост, направляються до найближчого призначеного прикордонного інспекційного поста та переміщаються територією України у режимі пересилання.

2. До моменту введення в експлуатацію призначених прикордонних інспекційних постів харчові продукти та інші об’єкти санітарних заходів переміщуються як через призначені прикордонні інспекційні пости, так і через прикордонні інспекційні пости.

Стаття 55. Прикордонний державний контроль вантажів з об’єктами санітарних заходів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України (крім вантажів для власного споживання)

Стаття 55. Прикордонний державний контроль вантажів з об’єктами санітарних заходів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України (крім вантажів для власного споживання)

2. У пунктах пропуску через державний кордон України прикордонний державний контроль харчових продуктів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою пересилання), здійснюється митними органами та компетентним органом шляхом попереднього документального контролю. Перелік харчових продуктів, що підлягають попередньому документальному контролю, затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. У пунктах пропуску через державний кордон України прикордонний державний контроль харчових продуктів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), здійснюється органами доходів і зборів та компетентним органом шляхом попереднього документального контролю. Перелік харчових продуктів, що підлягають попередньому документальному контролю, затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Державний контроль здійснюється на призначених прикордонних інспекційних постах та передбачає перевірку документів (можуть бути надані в електронному вигляді), що супроводжують вантаж з об’єктами санітарних заходів, огляд вантажу на відповідність інформації, наданої у супровідних документах, та, у передбачених законодавством випадках, фізичну перевірку вантажу. Періодичність проведення фізичної перевірки та лабораторних досліджень, що проводяться в рамках такої перевірки, залежить від ризику, який становить вантаж для здоров’я людини, та затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

3. Державний контроль здійснюється на призначених прикордонних інспекційних постах та передбачає перевірку оригіналів документів (можуть бути надані попередньо в електронному вигляді), що супроводжують вантаж з об’єктами санітарних заходів, огляд вантажу на відповідність інформації, наданої у супровідних документах, та, у передбачених законодавством випадках, фізичну перевірку вантажу. Періодичність проведення фізичної перевірки, що проводяться в рамках такої перевірки, залежить від ризику, який становить вантаж для здоров’я людини, та затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

12. Відомості про результати здійснення державного контролю харчових продуктів на призначених прикордонних інспекційних постах вносяться до єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи, створеної для реалізації принципу "єдиного вікна", що є підставою для прийняття рішення посадовою особою митного органу про завершення митного оформлення таких харчових продуктів.

12. Відомості про результати здійснення державного контролю об’єктів санітарних заходів на призначених прикордонних інспекційних постах вносяться до єдиної з органами доходів і зборів інформаційно-телекомунікаційної системи, створеної для реалізації принципу "єдиного вікна", що є підставою для прийняття рішення посадовою особою органу доходів і зборів про завершення митного оформлення таких харчових продуктів.

Стаття 56. Вантажі з неприйнятними міжнародними сертифікатами

Стаття 56. Вантажі з неприйнятними міжнародними сертифікатами

1. Якщо державний інспектор виявляє, що міжнародний сертифікат, який супроводжує вантаж з об’єктами санітарних заходів, є неприйнятним, та/або об’єкти санітарних заходів у вантажі не є тими, що вказані у супровідному міжнародному сертифікаті, державний інспектор повідомляє про це компетентний орган. При цьому компетентний орган забезпечує зберігання вантажу на призначеному прикордонному інспекційному посту з дотриманням вимог щодо зберігання такого продукту.

1. Якщо державний інспектор виявляє, що міжнародний сертифікат, який супроводжує вантаж з об’єктами санітарних заходів, є неприйнятним, та/або об’єкти санітарних заходів у вантажі не є тими, що вказані у супровідному міжнародному сертифікаті, державний інспектор повідомляє про це компетентний орган та орган доходів і зборів. При цьому орган доходів і зборів забезпечує зберігання вантажу на призначеному прикордонному інспекційному посту з дотриманням вимог щодо зберігання такого продукту.

Стаття 57. Вантажі з неправильно маркованими об’єктами санітарних заходів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України

Стаття 57. Вантажі з неправильно маркованими об’єктами санітарних заходів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України

1. Вантажі з об’єктами санітарних заходів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України та марковані з порушенням вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, можуть бути випущені в обіг без права їх пропонування кінцевому споживачу під зобов’язання оператора ринку про виправлення маркування відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

1. Вантажі з об’єктами санітарних заходів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України та марковані з порушенням вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, можуть бути випущені в обіг без права їх пропонування кінцевому споживачу під зобов’язання оператора ринку про виправлення маркування відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Після виправлень вантажі з об’єктами санітарних заходів підлягають державному контролю згідно з частиною восьмою статті 55 цього Закону.

Виправляння маркування неперероблених харчових продуктів тваринного походження не проводиться.

Стаття 59. Обмеження ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження у зв’язку із хворобами списку Міжнародного епізоотичного бюро

Стаття 59. Обмеження ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження у зв’язку із хворобами списку Міжнародного епізоотичного бюро

1. Компетентний орган, якщо це рекомендується відповідними міжнародними організаціями або відповідно до аналізу ризику є необхідним для досягнення належного рівня захисту здоров’я людей та тварин, може обмежити або заборонити ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження з певних країн чи зон у межах певних країн у разі підтвердження спалаху хвороб списку Міжнародного епізоотичного бюро, які можуть зробити харчові продукти тваринного походження небезпечними. Ці обмеження та заборона скасовуються після підтвердження закінчення спалаху хвороби та підтвердження безпечності харчових продуктів тваринного походження.

1. Компетентний орган, якщо це рекомендується відповідними міжнародними організаціями або відповідно до аналізу ризику є необхідним для досягнення належного рівня захисту здоров’я людей та тварин, може обмежити або заборонити ввезення (пересилання) на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) харчових продуктів тваринного походження з певних країн чи зон у межах певних країн у разі підтвердження спалаху хвороб списку Міжнародного епізоотичного бюро, які можуть зробити харчові продукти тваринного походження небезпечними. Ці обмеження та заборона скасовуються після підтвердження закінчення спалаху хвороби та підтвердження безпечності харчових продуктів тваринного походження.

2. У разі обмеження або заборони ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження згідно з частиною першою цієї статті така заборона або обмеження стосується усіх вантажів, що вже виїхали з країни походження, якщо дата виїзду із зазначеної країни припадає на інкубаційний період для хвороб списку Міжнародного епізоотичного бюро, який визначається від дати підтвердження спалаху такої хвороби.

2. У разі обмеження або заборони ввезення (пересилання) на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)харчових продуктів тваринного походження згідно з частиною першою цієї статті така заборона або обмеження стосується усіх вантажів, що вже виїхали з країни походження, якщо дата виїзду із зазначеної країни припадає на інкубаційний період для хвороб списку Міжнародного епізоотичного бюро, який визначається від дати підтвердження спалаху такої хвороби.

Стаття 62. Фінансування здійснення державного контролю та перелік адміністративних послуг

Стаття 62. Фінансування здійснення державного контролю та перелік адміністративних послуг

2. Адміністративними послугами у сфері безпечності харчових продуктів є:

1) державна реєстрація:

новітніх харчових продуктів;

харчових добавок;

ароматизаторів, за виключенням окремої групи ароматизаторів, визначених центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я;

ензимів;

допоміжних матеріалів для переробки та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, які вперше вводяться в обіг та/або вперше використовуються на території України;

вод природних мінеральних;

2. Адміністративними послугами у сфері безпечності харчових продуктів є:

1) державна реєстрація:

новітніх харчових продуктів;

харчових добавок;

ароматизаторів, за виключенням окремої групи ароматизаторів, визначених центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я;

ензимів;

допоміжних матеріалів для переробки та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, які вперше вводяться в обіг та/або вперше використовуються на території України;

вод природних мінеральних;

твердження про користь для здоров’я;

твердження про поживну властивість (цінність);

3) проведення оцінки результатів здійснення операторами ринку заходів для усунення виявлених порушень законодавства;

Виключити.

4) видача документів та/або проведення випробувань (досліджень), передбачених статтями 34 та 35 цього Закону.

4) видача документів, передбачених статтею 34 цього Закону.

Стаття 63. Державний контроль, що здійснюється за рахунок операторів ринку

Стаття 63. Державний контроль, що здійснюється за рахунок операторів ринку

1. За рахунок операторів ринку здійснюються такі види державного контролю:

1. За рахунок операторів ринку здійснюються такі види державного контролю:

 

4) проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів тваринного та рослинного походження на агропродовольчих ринках, ярмарках;

 

 

5) проведення лабораторних досліджень (випробувань) харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів, відповідно до вимог цього Закону.

2. Стягування плати за проведення видів державного контролю, не передбачених частиною першою цієї статті, не допускається.

2. Стягування плати за проведення видів державного контролю, не передбачених частиною першою цієї статті, не допускається.

 

3. Перелік платних послуг, які надаються під час державного контролю, що здійснюється за рахунок операторів ринку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

по тексту слова "центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я", "центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів", "митними органами" у всіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я", "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів", "органом доходів і зборів" у відповідному відмінку;

2. Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради України, 2014, № 41-42, ст. 2024)

2. Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради України, 2014, № 41-42, ст. 2024)

II. Прикінцеві та перехідні положення

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через один рік з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

1. Цей Закон набирає чинності через один рік з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

3) частини першої статті 36 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", яка набирає чинності через п’ять років з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;

Виключено.

2. Протягом трьох років з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, дослідження (випробування) об’єктів санітарних заходів для цілей державного контролю може проводитися атестованими центральними органами виконавчої влади лабораторіями, реєстр яких веде компетентний орган та оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.

 

2. Протягом трьох років з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, дослідження (випробування) об’єктів санітарних заходів для цілей державного контролю може проводитися атестованими центральними органами виконавчої влади лабораторіями

3. Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 з наступними змінами)

3. Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 з наступними змінами)

Стаття 2. Сфера дії цього Закону
Стаття 2. Сфера дії цього Закону

 

Державний контроль за об’єктами санітарних заходів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності харчових продуктів та окремих показників якості у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів.

 

Заступник Голови Державної

ветеринарної та фітосанітарної

служби України

 

 

 

 

Олександр Вержиховський

 

" _____ " _____________ 2016р.

 

 

 

 

Аналіз регуляторного впливу

до проекту Закону України "Про внесення змін до

деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів"

 

1. Проблема, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання 

22.07.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України № 1602-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів", яким Закон України "Про безпечність та якість харчових продуктів" викладено у новій редакції – "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Разом з тим, слід зазначити, що після його прийняття залишились окремі прогалини в законодавчому регулюванні, які потребували негайного законодавчого вирішення. Зокрема, існує необхідність в уточненні деяких термінів та доповнення Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" новими термінами.

Також від заінтересованих органів виконавчої влади надійшли пропозиції щодо законодавчого урегулювання окремих питань, зокрема державної реєстрації ароматизаторів та ензимів, твердження про користь для здоров’я, тверджень про поживну властивість (цінність).

Наразі наявні прогалини та неузгодженість норм Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" негативно впливають на забезпечення реалізації державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, на операторів ринку харчових продуктів та на споживачів харчових продуктів. 

Враховуючи викладене, Міністерством аграрної політики та продовольства України було розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів" (далі – проект Закону України).

Актуальність та доцільність розробки проекту Закону України також обумовлено необхідністю удосконалення законодавчої бази в частині визначення повноважень центральних органів виконавчої влади в сфері безпечності харчових продуктів, шляхом усунення юридичних колізій та прогалин в законодавстві, та приведення у відповідність до вимог міжнародних актів, зокрема Європейського Союзу, а також щодо проведення державного контролю.

Крім того, проект Закону України підготовлено на виконання доручення Прем’єр-міністра України від 03 жовтня 2014 року № 35018/1/1-14 та доручення Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 січня 2015 року 

№ 35018/4/1-14.

Шляхом державного регулювання передбачається визначити державну реєстрацію ароматизаторів та ензимів, твердження про користь для здоров’я, тверджень про поживну властивість (цінність), усунути юридичні колізії та прогалини, а також уточнити окремі питання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються та перебувають в обігу.

Запропонований проект Закону України також врегулює питання проведення державного контролю в сфері безпечності харчових продуктів та підвищення захисту життя, здоров’я людей, прав споживачів шляхом запобігання реалізації продуктів тваринного походження, небезпечних для життя та здоров’я людини. дозволить удосконалити порядок проведення державного контролю при забої тварин, переробці та реалізації продуктів тваринного походження.

Прийняття проекту Закону України надасть можливість усунути юридичні колізії та прогалини в законодавстві, а також забезпечить належне державне регулювання на законодавчому рівні державної реєстрації ароматизаторів та ензимів, твердження про користь для здоров’я, тверджень про поживну властивість (цінність), окремих питань безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу.

 

2. Цілі державного регулювання 

Метою розробки проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів" є усунення юридичних колізій та прогалин в законодавстві та приведення законодавчих актів України у відповідність до вимог міжнародних вимог, зокрема Європейського Союзу.

 

3. Визначення альтернативних способів досягнення зазначених цілей та аргументи щодо переваги обраного способу

Існують декілька альтернативних способів досягнення цілей.

Перший спосіб: Збереження status quo нормативно-правових актів, які регулюють питання безпечності харчових продуктів, а також усунення юридичних колізій.

Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення. Зазначений спосіб є неприйнятним, оскільки не будуть врегульовані питання усунення законодавчих невідповідностей та удосконалення системи державного контролю, що, в свою чергу, має негативний вплив на діяльність держави та суб’єктів господарювання.

Другий (обраний спосіб): Саморегуляція (ринкові механізми). Спосіб оцінюється, як такий, що потребує вдосконалення. Зазначений спосіб є неприйнятним, оскільки не забезпечить належний рівень безпечності та якості харчових продуктів для споживачів, не надасть змоги усунути юридичні колізії, буде не відповідати вимогам міжнародних актів, зокрема законодавству Європейського Союзу.

Обраний спосіб: Відповідає вимогам законодавства України. Забезпечує досягнення цілей державного регулювання. Запропонований спосіб вирішення зазначеної проблеми є найбільш доцільним та адекватним з огляду на можливість виконання та ефективної реалізації регуляторного акта, який сприятиме усунення законодавчих юридичних колізій та удосконалення системи державного контролю.

При цьому будуть досягнуті поставлені цілі, а також забезпечені принципи державної регуляторної політики щодо проведення державного контролю та визначення повноважень центральних органів виконавчої влади в сфері безпечності харчових продуктів.

На сучасному етапі прийняття проекту Закону України це єдиний можливий та максимально ефективний спосіб встановлення вимог.

4. Механізм, який застосовується для розв'язання проблеми, і відповідні заходи

Розв’язання цієї проблеми можливе шляхом прийняття Закону України.

Запропоновані зміни удосконалюють порядок проведення державного контролю при забої тварин, переробці та реалізації продуктів тваринного походження, а також усувають юридичні колізії.

Шляхом внесення змін в Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" буде уточнено, що державний контроль за об’єктами санітарних заходів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності харчових продуктів та окремих показників якості у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів, що дозволить вдосконалити систему державного контролю в сфері безпечності харчових продуктів.

Прийняття Закону України дозволить усунути юридичні колізії в законах України, а також чітко урегулювати відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначити порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, вводяться в обіг та перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї, здійснити формування конкурентного середовища у сфері безпечності харчових продуктів та усунути прогалини в частині визначення повноважень центральних органів виконавчої влади в сфері безпечності харчових продуктів.

 

5. Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Прийняття Закону України дозволить вдосконалити систему державного контролю в сфері безпечності харчових продуктів з урахуванням міжнародних вимог, зокрема ЄС, з урахуванням соціально-економічного становища України, усунути юридичні колізії в законах України, а також чітко урегулювати відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначити порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, вводяться в обіг та перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї, здійснити формування конкурентного середовища у сфері безпечності харчових продуктів.

Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття проекту Закону України полягає у дотриманні його положень та дозволить удосконалити законодавство України до міжнародних вимог з урахуванням соціально-економічного становища України.

Впровадження вимог цього регуляторного акта не потребує бюджетних та інших матеріальних витрат.

Для державних органів, суб’єктів господарювання та фізичних осіб дотримання цього регуляторного акта буде обов’язковим.

Вплив зовнішніх факторів на дію проекту регуляторного акта не очікується.

Водночас, може вплинути на дію регуляторного акта – зміна законодавства.

Тому, буде запроваджено постійний моніторинг, за результатами якого до запропонованого регуляторного акта будуть внесені відповідні зміни для усунення негативного впливу зовнішніх чинників.

Оцінка можливості впровадження проекту Закону України та виконання її вимог суб’єктами господарювання висока.

Реалізація запропонованого проекту регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з Державного бюджету України.

Очікувані наслідки дії запропонованого проекту Закону України не передбачають нанесення шкоди суб’єктам господарювання, а навпаки усунуть юридичні колізії.

Для суб’єктів господарювання впровадження цього регуляторного акта не призведе до збільшення витрат, пов’язаних з необхідністю вивчення основних положень регуляторного акта. 

Проект Закону України відповідає принципам державної регуляторної політики.

Державний нагляд і контроль за додержанням вимог акта здійснюватиметься центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів в межах компетенції в установленому законом порядку.

 

6. Очікувані результати прийняття акта

Проект Закону України дозволить удосконалити порядок проведення державного контролю при забої тварин, переробці та реалізації продуктів тваринного походження, а також усунути юридичні колізії.

Вигоди

Витрати

Сфера інтересів держави

Удосконалення державної політики в сфері безпечності харчових продуктів

Покращення здійснення державного контролю за безпечністю харчових продуктів.

Усунення юридичних колізій.

Встановлення міжнародних вимог, зокрема ЄС, з урахуванням соціально-економічного становища України.

Відсутні.

Сфера інтересів суб’єктів господарювання

Усунення юридичних колізій.

Відстуні.

Сфера інтересів громадян

Усунення юридичних колізій.

Підвищення захисту життя, здоров’я людей, прав споживачів шляхом запобігання реалізації продуктів тваринного походження, небезпечних для життя та здоров’я людини.

Зменшення виробництва та/або обігу небезпечних та фальсифікованих харчових продуктів.

Відстуні.

 

 7. Строк чинності регуляторного акта

Строк дії регуляторного акта необмежений. 

Даний регуляторний акт може бути переглянуто за ініціативою регуляторного органу або на підставі аналізу звіту про відстеження результативності цього регуляторного акта, при зміні законодавчої бази.

 

8. Визначення результативності регуляторного акта

Показниками результативності регуляторного акта є підвищення ефективності заходів щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, відсутність звернень споживачів та суб’єктів господарювання з питань застосування норм проекту Закону України.

Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією регуляторного акта, не передбачено.

Положення акта не встановлюють необхідність направлення до бюджету надходжень. Не передбачається створення державних цільових фондів.

Кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта. Дія проекту Закону України поширюватиметься на органи виконавчої влади, операторів ринку харчових продуктів та споживачів харчових продуктів, суб'єктів господарювання, діяльність яких пов’язана із харчовими продуктами, що виробляються, перебувають в обігу.

Розмір коштів та час, що витрачатимуться юридичними та фізичними особами, не зміниться.

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень проекту постанови вище середнього, оскільки проект постанови оприлюднено на офіційних веб-сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua) та Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (www.vet.gov.ua) з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

 

9. Визначення заходів, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результатів акта

Відстеження результативності даного регуляторного акта буде здійснюватись шляхом використання статистичних показників. 

Базове відстеження результативності здійснюватиметься до набрання чинності. Для базового відстеження будуть використані зауваження та пропозиції суб’єктів, на яких поширюватиметься дія цього проекту Закону України, кількість звернень споживачів, суб’єктів господарювання.

Повторне відстеження планується здійснити через рік після набуття чинності регуляторного акта, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного обстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу якісних показників дії цього акта, ці питання будуть врегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження здійснюється раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, в тому числі, коли дію акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено з метою оцінки ступеня досягнення актом визначених цілей. Встановлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значенням аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

Наукові установи для здійснення відстеження не залучатимуться.

 

 

Заступник Голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України

 

О.М. Вержиховський

" _____ " __________ 2016 р.

 

 

 

 

 

 

2016.02.19 11:15